Гилфордский замок

Гилфордский замок

Замок у місті Гілфорд був побудований незабаром після приходу до Британії Вільгельма Завойовника. Це був замок, побудований за класичним норманському зразком – цитадель, оточена палісадом. Спочатку замок був дерев’яним, пізніше – в XI або на початку XII століття — його перебудували у камені. Товщина стін головної башти досягала 3 метрів, а вхід у вежу, як і в більшості подібних укріплень, розташовувався не на першому, а на другому поверсі. У разі нападу достатньо було просто прибрати драбину, і вежа ставала неприступною. Вікон на першому поверсі також не було. Там перебували Великий зал, каплиця, гардеробна, туалет. До XII століття у вежі були розташовані житлові апартаменти короля, король став жити в більш комфортабельному будинку, також розташованому всередині замкових стін. При королі Генріху III це був справжній палац.

Замок служив не тільки королівською резиденцією, але також використовувався як оборонна споруда. Проте вже у XIV ст. замок втрачає своє значення і поступово приходить в запустіння.

В кінці XIX століття, коли Британія святкує золотий ювілей царювання королеви Вікторії, залишки стін і вежі були відреставровані, а прекрасні сади навколо замку відкриті для публіки. Зараз ці сади – улюблене місце відпочинку як городян, так і туристів. У 2003 році у вежі розмістився туристичний центр, який відкритий з квітня по вересень. Тут на інформаційних стендах розміщено матеріали з історії замку, та виставлено макет замку, яким він був в 1300 році. В саду стоїть скульптура Аліси в Задзеркаллі – пам’ять про Люїса Керролі, який жив у маєтку неподалік від Гілфорда.