Музей громадського транспорту

Музей громадського транспорту

Лондонський музей громадського транспорту розташований в будівлі, де раніше знаходився найбільший оптовий ринок овочів, фруктів і квітів. У 1974 році ринок переселився на південь Лондона, музей тут відкрився в 1980 році. Чудово відреставрована будівля зі скла і чавуну, нагадує вокзал вікторіанської епохи, як не можна краще підходить для старовинних омнібусів, вагонів підземки, тролейбусів – їх тут незліченна кількість.

Колекцію заснувала генеральна компанія омнібусів в двадцятих роках минулого століття, коли вирішено було зберегти два вагони вікторіанської конки і перший автобус. Власне музей відкрився в шістдесяті роки в старому автобусному гаражі в Клэпхеме, на півдні міста. Нинішня майданчик на Ковент-Гарден вже не вміщує всю колекцію, об’ємні (і дуже цікаві) запасники музею розміщені в депо біля станції метро Екшн-Таун в Західному Лондоні.

Допитливі і акуратні англійці зуміли зберегти для майбутніх поколінь те, що у нас вважається нікому не цікавим мотлохом. Величезна експозиція присвячена лондонському метро, найстарішому в світі (перша лінія відкрилася в 1863 році). Ось великий макет, на якому видно, як будували тунелі – відкритим способом, з поверхні вручну. А ось єдиний збережений підземний локомотив – щоб було менше диму, його топили коксом, але атмосфера в підземці все одно була задушлива. А самі перші вагони були без вікон: вважалося, що все одно дивитися не на що.

Омнібус – прикмета більш ранньої епохи: перша лінія з’єднала Паддінгтон і Сіті ще в 1829 році. П’ять миль 22-місцевий омнібус (відмінно зберігся екземпляр є в музеї) проїжджав за годину. Йому на зміну прийшла конка – до 1900 року громадський транспорт Лондона рухали 50 тисяч коней, що виробляли, між іншим, більше тисячі тонн гною в день. Ось вагон конки Грінвіч-Ватерлоо: нагорі, на імперіалі, фігури – два джентльмена, посміхається мужній кондуктор, вожатий закутаний у ковдру для тепла і захисту від бруду.

Поруч – двоповерхові трамваї, двоповерхові ж тролейбуси і автобуси. Причому не лише стародавні: є примірник самого сучасного британського автобуса, в якому можна скільки завгодно крутити кермо. А для бажаючих відчути себе справжніми лондонськими водіями – відмінні тренажери.

В музеї зібрано все, що пов’язано з громадським транспортом. Наприклад, типова зупинка, на якій лондонці чекають автобуса. Лавочки вузенькі, чисто символічні: сидіти, може бути, і незручно, зате тут не сплять лондонські бомжі.