Церква Сейнт-Элфидж

Церква Сейнт-Элфидж

Англіканська церква Сейнт-Элфидж знаходиться в Грінвічі і є однією з визначних пам’яток цього старовинного району – поряд з кліпером «Катті Сарк», Королівської обсерваторією і Морським музеєм.

Назва церкви відсилає до британської давнину: святий Элфидж – 29-ї архієпископ Кентерберійський, який жив на рубежі тисячоліть. Для Англії це був важкий час: узбережжя Кента піддавався безперервним набігам датських піратів. У 1011 році вони обложили Кентербері, через зраду одного з ченців полонили архієпископа в кайданах доставили в Грінвіч. Пірати вимагали за полоненого величезний викуп, але Элфидж заборонив платити. На Великдень 1012 року викрадачі забили його на смерть. Мощі святого покояться у Кентерберійському соборі. На місці ж його мученицької загибелі близько 1290 року звели церкву, попередницю нинішньої.

У 1710 році під час шторму середньовічний храм обвалився. Прихід звернувся за допомогою до парламенту, той відповів створенням комісії по будівництву в Лондоні п’ятдесяти нових церков (реально вдалося побудувати тільки одинадцять). Програма фінансувалася за рахунок мита на вугілля. У список мурованих церков увійшла і Сейнт-Элфидж. Проект відновлення розробив Ніколас Хоуксмур – великий майстер англійського бароко, учень і послідовник Крістофера Рена.

Будувалася нова церква з 1712 по 1718 рік. Хоуксмур спроектував прямокутний будинок із плоским стелею. Хотів він і звести нову дзвіницю на місці збереглася, але комісія відмовила у фінансуванні, дзвіницю зберегли колишню. У 1730 році Джон Джеймс додав до неї шпиль у «реновском» стилі.

Тут хрестили майбутнього Генріха VIII – тоді, у 1491 році, ніхто ще не знав, що цей король очолить релігійну реформацію країни, стане главою церкви і буде одружений шість разів, причому двох своїх дружин карає. Тут поховані знаменитий англійський автор духовної музики Томас Талліс і завойовник Канади генерал Джеймс Вольф.

19 березня 1941 року церква вразили запальні бомби нацистів. Стіни і дзвіниця вціліли, але всередині все згоріло. Відновив внутрішній вигляд храму в 1953 році архітектор Альберт Річардсон. Від колишнього інтер’єру збереглося небагато. Але залишилася кам’яна плита на місці загибелі святого Элфиджа, на якій викарбовано: «Той, хто вмирає за справедливість, вмирає за Бога».