Лондонська стіна

Лондонська стіна

Лондонську стіну збудували римляни на рубежі II-III століть. Точна причина її зведення невідома, але, можливо, справа була в племена піктів з північної Британії. В 180 році ті захопили потужну стіну Адріана, що простягнулася на кордоні з Шотландією від моря до моря, і загроза римському Лондиниуму стала реальною.

Великі будівельники, римляни проклали на Британських островах мережа стратегічних доріг, побудували потужні форти. Лондонська стіна стала одним з найбільших їх проектів. Для її зведення з Кента баржами доставили 85 тисяч тонн туфу, що вимагало не менше 1300 рейсів. Стіна вийшла довжиною близько 5 кілометрів, шести метрів у висоту. Значне споруда захищало простір площею 130 гектарів. Для входу римляни побудували шість укріплених воріт (сьомі додали вже в середньовіччі).

В кінці III століття в місто не раз вдиралися піднімалися по Темзі саксонські пірати, і римлянам довелося добудувати стіну вздовж берега, замкнувши таким чином, оборонне кільце. Стіна служила б їм ще довго, але в 410 році два легіону, розквартированих у Британії, евакуювалися на материк – захищати Рим від вандалів. Лондонці використовували антична спадщина: в 457 році відбилися за допомогою стіни від саксів. У середні століття її перебудовували і добудовували, але коли в XVIII і XIX століттях необхідність у сухопутної оборони відпала, більшу частину фортифікацій знесли.

У місті залишилося 23 частини споруди різного ступеня збереження – їх можна оглянути і сьогодні. Всі вони розташовані на кордоні Сіті, спадкоємця стародавнього Лондиниума. Найбільш вражаючі фрагменти можна побачити на території Лондонського музею, вони були виявлені на Нобл-стріт випадково – в 1940 році після нальоту нацистських бомбардувальників. Самий доступний фрагмент знаходиться біля станції метро Тауер-Хілл – тут на трав’яному газоні поставлена ще й бронзова репліка статуї римського імператора Траяна (оригінал – в Національному музеї Неаполя). Не зовсім зрозуміло, при чому тут Траян, не мав до стіни рівно ніякого відношення (імператор правив 98-117 роках, задовго до початку будівництва).

Пам’ять про стіні залишилася в лондонській топоніміці: наприклад, її північна ділянка пролягав там, де зараз проходить вулиця Лондон-Уолл, а назви Олдерсгейт, Мургейт, Бішопсгейт нагадують про які колись перебували тут воротах.

У 1984 році Лондонський музей організував пішохідну трасу по контуру старої римської стіни, від Тауера до музею. На маршруті довжиною приблизно три кілометри можна оглянути залишилися від споруди цегляні фрагменти (там, де вони були зруйновані вже в новітній час, є пам’ятні скляні таблички).