Руїни Чернокозинцского єпископського замку

Руїни Чернокозинцского єпископського замку

Руїни Чернокозинцского єпископського замку знаходяться над річкою Збруч в селі Чорнокозинці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. З 15 по 18 століття Чорнокозинці були так званої літньою резиденцією католицьких єпископів міста Кам’янця-Подільського. Це поселення дуже часто страждала від набігів ворогів, з цієї причини на досить високому лівому березі річки Збруч у другій половині 14 століття був побудований оборонний замок. Руїни цього замку збереглися і до наших днів.

В 1588 році король Польщі Стефан Баторій надав чернокозинцам Магдебурзьке право. У 1674 році жителі Чернокозинцев потрапили під гніт турецького ярма, як і весь Подільський край. З цієї причини замок був повністю зруйнований, але через деякий час був заново відбудований завдяки засобам єпископської кафедри Кам’янець-Подільського. Від резиденції єпископів збереглися тільки ворота 18 століття, які використовуються до цих пір за призначенням.

Під час першої світової війни тут велися жорстокі і кровопролитні бої. І в пам’ять про них на території замку збереглися шанці, використовувані в той час.

Замок в Чорнокозинцях може похвалитися непоганим літературної кар’єрою. Володимир Даль у 1831 році написав неповторну легенду про князя Коріатовича, господаря цього замку та його рідної сестри, про те, як на них напали татари. А В 1842 році польський прозаїк 19 століття Хадзкевич написав прекрасний збірник оповідань, який називався «Чернокозинский замок». Щоправда, події, описані в ньому (про те, як невдало сватався місцевий поміщик Кшиштоф Зборівський до рідної сестри волоського господаря Богдана Лопуснано і помста Зборівського після цих подій) ніколи не мали місця – це просто вигадка.