Гошівський монастир отців василіян

Гошівський монастир отців василіян

Гошівський монастир отців василіян – це відоме місце паломництва віруючих греко-католиків з різних країн. Вперше монастир біля Гошева згадується в документах 1509 року. Спочатку Гошівський чоловічий монастир розташовувався в урочищі Красний Ділок. У XVII столітті цей монастир був спалений татарами і заново відбудований вже на Ясній горі, де і перебуває зараз.

Спочатку будівлю монастиря було дерев’яним. У 1835-1842 роках воно було розібрано і побудовано з каменю. Розквіт обителі стався під час головування митрополита А. Шептицького. До настання Першої світової війни цей монастир входив в число найбільших духовних центрів на Галичині. У 1939 році радянська влада почала переслідувати греко-католицьких ченців і в зв’язку з цим намагалася закрити монастир. Незважаючи ні на що, він протримався до 1950-го року, після чого було ліквідовано повністю. У приміщеннях монастиря розташовувався дитячий будинок, пізніше армійський склад, а після – база відпочинку.

На початку 1990-х років обитель відродили при підтримці вірян. На їхні пожертви були відремонтовані приміщення монастиря і церква, ліквідовані всі сліди перебування тут громадських структур. За допомогою німецьких реставраторів було відновлено п’ять великих полотен періоду XVIII століття і створено 15 нових. В Гошівському монастирі встановлені електронні дзвони, які є єдиними в Україні.

Головною святинею монастиря є чудотворна ікона Гошівської Божої Матері XVIII століття (ця святиня – копія ікони Ченстоховської Божої Матері). Її часто називають «Царицею Карпат». 28 серпня 2009 року Папа Римський Бенедикт XVI урочисто коронував ікону Гошівської Божої Матері. Під час проведення архієрейської літургії здійснено накладення шати і корони на ікону. Це була друга коронація ікони після XVIII століття.