Троїцька церква

Троїцька церква

Перша документальна згадка Троїцької православної церкви датується 1582 роком. Не виключено, що раніше на її місці назодился ще більш древній храм XIII-XIV століть. У документах XVII століття, коли при владі була турецька знати — церква служила мечеттю, а вже після того, як турки залишили місто, її віддали греко-католикам і вона стала соборною.

У 1722 році львівським уніатським єпископом були поселені в Троїцькій церкві базилианские ченці, саме вони і заснували тут монастир. У 1749 році монахи спорудили дзвіницю при храмі, а в 1759 році організували при Троїцькому монастирі школу богослов’я, склад якої був невеликий, всього п’ятнадцять учнів, але саме ця школа давала можливість стати ченцем.

В 1793 році Поділля увійшло до складу Росії, і уніатські церкви стали православними. А соборної серед них знову залишилася Троїцька. Троїцький монастир з тих часів вийшов на головні позиції для міста, і вже з 1806 року його настоятель виконував обов’язки ректора Подільської духовної семінарії.

В 1855 році була повністю закінчена реконструкція Троїцької церкви. Сама церква невелика, завдовжки близько 23,5 метра, а завширшки — 7,1 метра. Західна частина відокремлена від середньої частини аркою.

У радянські часи храм був повністю дозволений, але в 90-ті роки ХХ століття його знову відновили на старому фундаменті.