Троїцький собор

Троїцький собор

Троїцький собор у Чернігові, розташований на високому пагорбі в західній частині міста, є частиною одного з найцікавіших архітектурних комплексів України – Троїцько-Іллінського монастиря, збудованого в кінці 17 – першій половині 18 ст. Собор був закладений у 1679 р. архієпископом Лазарем Барановичем — відомим церковним і політичним діячем. Освячений у 1695 р. храм став головною святинею Троїцько-Іллінського монастиря.

В основу чернігівського собору покладено тип давньоруського, крестовокупольного, трехнефного храму з трансептом і трьома апсидами. По зовнішньому вигляду храм нагадує католицький. Західний фасад прикрашають дві кутові вежі, увінчані високим верхом. Стіни прикрашені великими фігурними вікнами, трикутними і напівциркульними сандриками. У 1974-1985 рр. собор відреставрували в початкових барокових формах.

У 17 ст. він був розписаний, але через деякий час практично вся розпис, крім центрального купола, була знищена під час пожеж. У 18 ст. у храмі заново були зроблені барокові розписи, які також зазнали пошкодження, але були оновлені в кінці 19 ст.

Головною прикрасою в інтер’єрі храму служив великий п’ятиярусний бароковий іконостас, який займав всю ширину собору, але, на жаль, до наших днів він не зберігся. Сучасний іконостас у спрощеній формі був зроблений в перші повоєнні роки.

У підвалі, розташованому під всім собором, знаходяться п’ять величезних приміщень, в яких з другої половини 18 ст. ховали чернігівських архієреїв, найвидатнішим з них був преосвященний Філарет (Гумілевський). Також в одній із камер було знайдено сімейний склеп графів Милорадовичів.

Зараз Троїцький собор є кафедральним. З 1988 р. – це діючий храм Української Православної Церкви. Тут знаходяться мощі чернігівських угодників — Святителів Філарета і Феодосія Чернігівських, преподобного Лаврентія, частинки мощей Феодора, Михайла та інших печерських святих.