Спаська церква

Спаська церква

Спаська церква — один з найдавніших храмів міста Полтави, зразок традиційної української архітектури. Знаходиться в невеликому міському сквері по вулиці Жовтнева.

Точна дата заснування Спаської церкви досі невідома. Спочатку церква була боковим вівтарем Преображенського храму, перші письмові згадки про яке датуються кінцем 17 ст. У 1705 р. Преображенська церква згоріла, але згодом її відбудували в якості самостійного храму. У 1811 р. через руйнування Преображенську церкву розібрали, а всю її церковне начиння перенесли в Спаський храм, богослужіння в якому проводилися до 1830 р.

У Спаській церкві проходила урочиста церковна служба, присвячена перемозі у Полтавській битві, був присутній на якій сам імператор Петро І. На початку 19 ст. дерев’яний Спаський храм прийшов в занепад. І тільки за розпорядженням цесаревича Олександра (майбутній російський імператор Олександр II), який відвідав церкву в 1837 р., святиню зберегли. На реконструкцію церкви царевич пожертвував чималі гроші, до його меценатству також приєдналося полтавське дворянство.

У 1845 р. над дерев’яним будинком звели кам’яний футляр-павільйон з величезним присадкуватим куполом, який повинен був захищати храм від руйнування. Автором проекту виступив архітектор А. А. Тон. У 1847 р. перед західним входом в церкву збудували й освятили кам’яну дзвіницю, яку розібрали на початку 30-х pp. 20 ст., а відновили лише у 2009 р.

Полтавська Спаська церква є типовим зразком давньоруського стилю. Храм має прямокутну форму у вигляді зрубу, зовні обшитий дошками. Спаська церква — єдине в Полтавському краї культова споруда з ґонтовим дахом. На сьогоднішній день церква є унікальним історико-архітектурним пам’ятником національного значення.