Пам’ятник загиблим працівникам «Азовсталі»

Пам'ятник загиблим працівникам «Азовсталі»

Пам’ятник загиблим працівникам «Азовсталі» у місті Маріуполі було відкрито 25 жовтня 1967 р. в Орджонікідзевському районі на вулиці Лепорського біля центральних прохідних підприємства. З початком війни тисячі працівників заводу Азовсталь пішли на фронт, і більше тисячі осіб вступили в полк ополчення, де вони пройшли бойову підготовку, перед тим як вступити в Червону Армію.

Практично весь заводський автопарк перейшов армії. Силами працівників заводу були зібрані і сформовані два бронепоїзди, укомплектована інструментами і кадрами автомайстерня, побудовано три понтонних моста. Конструктори підприємства розробили креслення для виготовлення установок ведення зенітного вогню з військових кораблів Азовської флотилії, а також займалися переобладнанням торговельних суден для військових цілей. Паралельно з цим активно проходила евакуація фахівців і обладнання.

В період окупації Маріуполя завод «Авзосталь» перейшов в управління «гарматного короля» Німеччини Круппа. Завдяки зусиллям груп патріотів-підпільників Штанька і Лютікова, фашистам так і не вдалося налагодити виробництво металу на «Азовсталі». В період окупації міста загинуло багато людей, серед яких були і працівники «Азовсталі». З 6000 азовстальцев, які воювали на фронтах війни, сотні були нагороджені медалями та орденами, а 8 — стали Героями Радянського Союзу.

Пам’ятник загиблим працівникам «Азовсталі» був встановлений в пам’ять тих, хто не зміг дожити до свята Перемоги. Монументальна композиція складається з трьох фігур: матроса, солдата і робітника, за спинами яких височить кам’яна брила з логотипом заводу. Напис на монументі говорить: «Подвиг ніколи не вмирає. У пам’яті зберігає його народ». На постаменті складено перелік усіх загиблих азовстальцев. Авторами скульптур стали: архітектор Ю Леньков і скульптор Ст. Батяй.