Луцький замок

Луцький замок

Головною архітектурною визначною пам’яткою міста Луцька є так званий Луцький замок. Це один з нечисленних збережених до сьогоднішніх днів пам’яток архітектури епохи Великого князівства Литовського в країні. Величний замок має три назви: Луцький Верхній і замок Любарта.

Перші споруди на цьому місці були засновані ще в XI столітті (перша письмова згадка про замок датується 1075 р.). Це були укріплення, які складалися з дерев’яного замку, оборонних валів, веж та мурів. У такому вигляді замок проіснував майже два століття.

В 1340 р. на його місці литовським князем Любартом було побудовано потужний муроване укріплення, що захищає місто. Під час правління Люберта Луцький замок був обраний князівської резиденцією Галицько-Волинського князівстві. У 1429 р. в Луцьку відбувся з’їзд європейських монархів і правителів 15 держав, на якому обговорювалися політичні та економічні питання центрально-східної Європи. У фортеці проводилися лицарські турніри, весільні церемонії і бенкети.

Луцький замок складався з Верхнього та Нижнього замку. До наших днів у первозданному вигляді зберігся лише Верхній замок, від Нижнього залишилися тільки руїни.

У 1430-1542 рр.., в період правління князя Свидригайла замок був додатково укріплений. До нього прибудували вежі (В’їзну, Владычью, Стыровую) і оточили стінами. За формою замкова територія нагадує трикутник. Потужні оборонні стіни були зведені на самому краю височини, завдяки цьому Луцький замок жодного разу не був захоплений. На його територію можна було потрапити лише по підйомному мосту.

На сьогоднішній день Луцький замок входить до складу історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Відвідавши цей старовинний замок можна побачити всі його три вежі, будівля суду і канцелярії, підземелля собору Іоанна Богослова, руїни княжого палацу і єпископський палац.