Свято-Михайлівський кафедральний собор

Свято-Михайлівський кафедральний собор

Житомирський Свято-Михайлівський кафедральний собор – це храм Української Православної Церкви міста Житомира. Собор є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Кафедральний собор був зведений в 1856 р. на кошти місцевого купця Михайла Хаботіна, за задумом якого новозведений храм не повинен був підкорятися ні світської, ні місцевої духовної влади. Меценат цілих шістнадцять років добивався свого, поки влада не запропонували купити йому земельну ділянку на перехресті вулиць Пилипонівською і Київської. На будівництво собору була витрачена величезна сума. Але незважаючи на всі фінансові негаразди, благодійник здійснив свою мрію, і вже в 1856 році Свято-Михайлівський собор освятили. Після смерті М. Хаботіна, його поховали під вівтарною частиною храму. У радянський час останки мецената варварськи викопали, і їх подальша доля невідома. В Свято-Михайлівському кафедральному соборі був хрещений С. Ріхтер.

Після Жовтневої революції і аж до 1927 р. собор діяв як церкву Української автокефальної православної громади. Через деякий час храм закрили на тривалий період, після чого його будівлю використовували не за призначенням. У період Другої світової війни церкву повернули віруючим, і вона залишалася чинною до 1960 р. Після храм частково був перероблений під службові приміщення. Також тут розміщувалося товариство «Знання» і театр ляльок.

У листопаді 1991 р. приміщення собору було повернуто релігійній громаді УПЦ КП, відновилися служби. Після утворення Житомирсько-Овруцької єпархії УПЦ КП храм отримав статус кафедрального. У 2007 р. в церкві почалися проводитися реставраційні роботи. З часу заснування храму на його стінах вціліли два фрагменти іконопису, яка була зроблена в XIX ст.

На сьогоднішній день при Свято-Михайлівському кафедральному соборі діє духовна дитяча недільна школа та бібліотека.