Патара

Патара

Патара є античним містом, який був одним з шести найбільших і процвітаючих міст Римської імперії, знаходився в провінції Памфілія. Патара була другим за державної важливості містом після Ефеса. Завдяки вдалому стратегічному розташуванню в стародавній Патарі була добре розвинена торгівля. Крім того, вона була одним з головних морських портів в Лікії, особливо після її завоювання Олександром Великим. Також місто був відомий тим, що там засідав римський намісник. Патара була столицею провінції та її називали обраним містом. Кількість населяють людей в місті становила близько 20 тисяч. У часи християнської ери місто було відоме завдяки місіонерства апостола Петра. 260-270 роки в Патарі народився святий Миколай Угодник. Патару відвідували імператор Веспасіан і імператор Адріан.

У грецьких міфах розповідається, що в Патару неодноразово навідувався сам бог Аполлон. На узвишші за межами міста була знайдена статуя Аполлона, яка є доказом того, що раніше тут існував присвячений йому храм. Але на даний момент він поки не виявлено.

Коли почався занепад Римської імперії, місто постраждало від посягання мародерів і піратів. А в сьомому столітті почалися війни з арабами. Ними був побудований великий флот, який став домінуючим у Середземноморських країнах. Незабаром Лікія була знищена, а Патара здобула статус звичайного селища. Чисельність її населення зменшувалася, незважаючи на те, що порт Патари функціонував ще багато років. В місті постійно спалахували епідемії малярії через заболоченості місцевості, і в підсумку він був поглинений пісками.

На даний момент основна частина міста знаходиться під піском, але завдяки археологічним знахідкам історики відновили колишню пишність міста. При розкопках були виявлені руїни колонади, яка прикрашала вулиці, залишки візантійської базиліки, арки Меттия Модеста, яка залишилася практично недоторканою часом. Також був знайдений зруйнований коринфський храм і будинок міської ради.