Нова галерея

Нова галерея

Нова галерея – музей німецького і австрійського мистецтва, заснований зовсім недавно, в 2001 році і розташований в межах знаменитої Музейної милі» на П’ятій авеню.

Поява галереї логічно вінчає четырехсотлетнюю історію німецької діаспори в США. У середині XIX століття на Манхеттені, наприклад, існував етнічний анклав «Кляйндойчланд» («Маленька Німеччина»). Дві світові війни призвели до прискореної асиміляції німців в англомовному середовищі, але культурні традиції продовжували жити.

Наприкінці шістдесятих років минулого століття в Нью-Йорку познайомилися два пристрасних шанувальника німецького і австрійського мистецтва: художник, галерист Серж Сабарски і бізнесмен, філантроп Рональд Стівен Лаудер. Уродженець Відня Сабарски втік в 1938 році від нацистського режиму. Виходець з багатої родини, яка володіла компанією «Есте Лаудер», Рональд Лаудер зібрав чудову колекцію творів мистецтва. Чоловіки подружилися і поступово прийшли до ідеї створення в США музею німецького і австрійського мистецтва.

Сабарски не дожив до реалізації цього плану (він помер в 1996 році). Однак Лаудер в знак поваги до пам’яті померлого товариша заснував музей, розмістивши його в особняку в стилі боз-ар на П’ятій авеню, майже навпроти Метрополітен-музею. Шестиповерхова будівля побудував у 1914 році промисловець Вільям Старр Міллер. Лаудер купив його для Нової галереї в 1994 році, ще за життя Сабарски. Реконструювала особняк для розміщення музею архітектор німецького походження Аннабель Зельдорф.

Колекція ділиться на два основних розділи. Весь другий поверх відданий творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Австрії (з початку XX століття, коли Відень перетворилася в одну зі світових столиць художньої культури). Центром тутешньої експозиції є роботи австрійського художника-авангардиста Густава Клімта, чий «Портрет Аделі Блох-Бауер I» Лаудер купив для галереї в 2006 році за рекордною ціною – за 135 мільйонів доларів. Портрет відноситься до «золотого періоду» Клімта і створений з використанням сусального золота – він нагадує сяючі візантійські мозаїки. Покупці передувала довга тяганина спадкоємців власника портрету з Австрією: нацисти свого часу конфіскували картини Клімта, і уряд країни вважало, що полотна повинні залишитися в Австрії. Однак суди відновили права спадкоємців.

У цьому ж розділі широко представлені роботи художника, поета та драматурга Оскара Кокошки і експресіоніста Егона Шіле.

Третій поверх музею відданий німецькому мистецтву. Тут експонуються роботи художників мюнхенської групи «Синій вершник», до якої належав і російський емігрант Василь Кандинський. Поруч – творіння художників дрезденської групи «Міст», дизайнерів школи «Баухаус». Тут виставлені роботи Кандинського, Пауля Клеє, Серпня Маці, Франца Марка, Ернста Людвіга Кірхнера, Ліонеля Фейнінґера.