Шильонський замок

Шильонський замок

Перше укріплення на місці нинішнього Шильонського замку було побудовано близько ІХ ст. Його метою було спостерігати за дорогою, що йде від Аванша в Італію через перевал Гран-Сен-Бернар уздовж Женевського озера. Власність єпископа Сіону, який розширив його, потім графів Савойської династії (з 1150 р.), в середині XIII ст. Шильон придбав свої теперішні риси.

Замок і його підземелля кілька разів служили державною в’язницею, найвідоміший в’язень якої – Бонивар. Настоятель собору Св. Віктора в Женеві, Франсуа де Бонивар хотів провести реформацію в Женеві. Його тези не сподобалися герцогу Савойському, який мав види на місто і був гарячим захисником католицизму. Бонивар був заарештований і кинутий у підземелля замку, яке носить його ім’я. Чотири роки він залишався прикутим ланцюгом до колони. На камені ще видно сліди кроків бранця, звільненого бернцами в 1536 році. Будучи проїздом у Шильоне в 1816 р., здійснюючи паломництво на батьківщину Жан-Жака Руссо (який народився в Женеві), англійський поет Байрон оспівав в’язня Бонивара в поемі «Шильонський в’язень». Це сприяло тому, що замок Шильон став однією з найпопулярніших визначних пам’яток Швейцарії.

Підземелля, які служили арсеналом для бернського флоту в XVII і XVIII століттях, з красивими стрілчастими склепіннями були вирубані прямо в скелі. У підземеллі Бонивара на третій колоні Байрон висік своє ім’я.

У Великому залі з гербом Савойї – чудовий стелю і значний камін XV ст. Привертають увагу дубові колони, красиві меблі та колекція олов’яного посуду. У старовинному Святковому залі, декорованому дерев’яною стелею у формі перевернутої підводної частини судна, нині розташований музей зброї (мушкет, оздоблену перламутром і кісткою, на прикладі якого можна зберігати порох), обладунків, олов’яного посуду, меблів. У просторому Лицарському або Гербовий залі не стінах – герби бернських чиновників.

З даху донжона, куди можна потрапити, піднявшись по вузькій сходах, відкривається гарний вид на Монтре, озеро та Альпи.