Знаменська церква в селі Червоні Гори

Знаменська церква в селі Червоні Гори

Церква ікони Божої Матері «Знамення» розташована в селі Червоні Гори. Раніше при Красногорському цвинтарі стояла церква на честь великомученика Димитрія. Але з часом вона занепала. І з благословення митрополита Велико-Новгородського та Санкт-Петербурзького була побудована дерев’яна церква «Знамення» Пресвятої Богородиці замість старої Дмитрівської церкви. Церква була побудована на кошти і під піклуванням поміщика Семена Скобельцына. Освячення її відбулося 22 вересня 1789 року. Церква у володінні мала садибні, орні, сінокосні, лісові землі. В її прихід входили Червоні Гори, Волок, Заозер’я, Шинки, Ситенка та інші.

Притч Знам’янського храму складався з священика, паламаря і дяка. З колишніх священиків відомі Е. Автономов, Василь Бєльський, Іван Щеглов, який був переведений в 1863 році в Торошковичи, Мокій Шугозерский, в 1854 році переведений у Вшели; Григорій Гуляєв, померлий в 1863 році; Іван Китаєв, в 1870 році вийшов у відставку; Феодор Петров, переведений в село Верхутино; Олексій Медведський, у 1883 році вийшов у відставку. Притч до введення штатів містився вказати, землею, платою за треби.

У 1910 році була проведена страхова оцінка храму. На той момент Знаменська церква являла собою дерев’яний будинок на кам’яному фундаменті, обшите зовні тесом і пофарбоване олійною фарбою, всередині церква була обштукатурена. Дах покрита залізом, пофарбована зеленою олійною фарбою. Довжина церкви разом з дзвіницею становила 11 сажень, в самому широкому місці ширина становила 3 сажні, висота до верхньої частини карниза становила 2 сажні, на церкви була одна велика главку і дві малі. Церква опалювалася двома круглими залізними печами. Дзвіниця мала висоту 6 сажнів 1 аршин.

У 1905 році при Знам’янської церкви відкрили церковно-приходську школу. Земська школа з притулком для учнів з віддалених місць. Архітектором виступив А. Н. Померанцев.

В кінці 19 століття в храмі служив Володимир Тихомиров старший. З 1913 по 1936 роки службу продовжував його син, Володимир, якого у 1937 році репресували, а 4 квітня 1938 року розстріляли в Бійську. Церкву закрили; головний купол і дзвіниця були зруйновані; церковне начиння та ікони знищені.

В довоєнний час і після закінчення війни будівля церкви використовували під шкільні приміщення, а в період окупації як казарми для німецьких солдатів. Коли школу закрили, в будівлі розміщувалися шефи радгоспу, потім воно пустувало і руйнувалося аж до 2004 року.

25 травня 2004 року в присутності протоієрея отця Миколая, благочинного Лужського району, ініціативною групою, яка складається з жителів сусідніх сіл, було вирішено створити в Червоних Горах православну громаду і відновити православний прихід і храм. Влітку 2004 року будівлю поставили на новий фундамент, під стать врізали балки, виконали новий фундамент під дзвіницею. З матеріалом для будівництва восьмерика допомогли прихожани храму. До осені був зведений восьмерик і намет під купол церкви. Парафіяни займалися вивезенням сміття та розчищення території; брали участь в настилі чорнових підлог; готували храм до зими.

Навесні 2006 року приступили до відновлення дзвіниці. Восени дзвіниця була зведена під щоглу купола. До будівлі було підведено електрику. Влітку 2008 року був відремонтований вівтар храму, в 2009 році відновлений купол, встановлений хрест, виконані покрівельні роботи.

10 грудня 2004 року в свято ікони Божої Матері «Знамення» протоієрей отець Миколай провів службу на вулиці, на яку зібралися парафіяни з усіх навколишніх сіл. У 2005 році служби проходили вже в храмі. Вперше після 1937 року навколо Знам’янської церкви був здійснений хресний хід. З літа 2006 року служби проводяться щомісяця. Храму пожертвувано образ Дмитра Солунського.