Собор Казанської ікони Божої Матері

Собор Казанської ікони Божої Матері

Знаменитий собор Казанської ікони Божої Матері – це православний собор 20-го століття, розташований в Ленінградській області, а саме в місті Луга. Церковна будівля була повністю зведена з каменю у неовізантійському стилі.

Історія виникнення собору починається з того, що в 1899 році численні жителі міста Луки представили прохання про зведення в західній частині міста нової церкви. Повномасштабне будівництво храму Казанської ікони Божої Матері почалося в 1901 році і тривало аж до 1904 року. Архітектором нового церковного об’єкта став Микола Галактіонович Кудрявцев (1856-1941). На даний момент є відомості, що саме ця людина зробила велике пожертвування нового храму, а саме подарував хрест з частинками Голгофи і Животворящого Древа. Також, відомо, що основні грошові кошти, необхідні для зведення храму, були зібрані віруючими городянами. Будівництво собору було завершено влітку 1904 року, після чого 10 серпня відбулася довгоочікувана церемонія освячення церковного будівлі в ім’я ікони Казанської Божої Матері. Обряд освячення проводив єпископ Кирило Смирнов (Гдовський).

Собор являв собою містке і просторе приміщення, оформлене у візантійському стилі й оснащений великим чотириярусним іконостасом. Що стосується архітектурного вигляду всього храмового будівлі, то варто зазначити, що в ньому особливо виділено надзвичайне поєднання характерною і досить традиційною для російських соборів тричастинній композиції з невеликою дзвіницею, розташованої над церковним притвором, а також основного об’єму з кількома півциркульними виступами.

Протягом 1920-х – 1930-х років собор Казанської Божої Матері потрапив в руки оновленців і законно став іменуватися собором. У середині 1936 року храм припинив свою діяльність і був офіційно закритий аж до 1938 року. З 1936 по 1938 року в будівлі раніше існуючого собору розмістилася автошкола, з причини чого внутрішнє оздоблення було розграбовано, а потім і кілька піддається змінам – з’явилися нехарактерні міжповерхові перекриття. Через деякий час, церковна будівля стала використовуватися в якості складу, гаража, а пізніше було перетворено в гуртожиток і міську бібліотеку.

У часи Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 років тут знаходився штаб 41-го військового стрілецького корпусу. В проміжок часу, коли почалася окупація міста Луки, раніше існував соборі був проведений капітальний ремонт, за результатами якого церква в ім’я ікони Казанської Божої Матері знову стала діючою. Згідно з писемними даними, восени 20 жовтня 1942 року відбулося освячення храму.

Навесні в березні 1947 року храм знову знайшов свій статус собору. У 1946-1963 роках собор вважався кафедральним при єпископах Лужских, були вікарієм Ленінградської єпархії.

Починаючи з 1955 по 1965 рік, настоятелем храму був єпископ Соловйов Мелітон (єпископ Тихвинський). Саме ця людина 3 лютого 1977 року заново освятив собор після того, як у 1975-1977 роках були проведені ремонтні роботи, за результатами якого були повністю розписані портьєри. У 1991 році відбулося відкриття церковної недільної школи. У 2005 році в соборі був здійснений капітальний ремонт застарілих від часу фасадів і покрівлі.

До святинь собору Казанської ікони Богоматері відноситься знаменита Чудотворна ікона Богоматері «Печерська» (Успіння Пресвятої Богородиці). Ця ікона була явлена в 16-17 століттях в населеному пункті під назвою Малі Печерки в селі Турове, що неподалік від міста Луки. У процесі набуття дивом відкрився невеликий джерело з цілющою джерельною водою. У 1789 році ікону перенесли з цього місця знаменитий собор Великомучениці Катерини в Лузі. Починаючи з 1941 року, ікона Печерської Божої Матері зберігається в соборі Казанської ікони Богоматері. Також у соборі є не менш шановані ікони: ікона Спасителя, Миколи Чудотворця, Тихвінської Божої Матері, Святого князя Володимира і княжни Ольги з Воскресенського собору міста Луки.

На сьогоднішній момент собор Казанської ікони Божої Матері є чинним.