Старицькі печери

Старицькі печери

Старицькі печери простяглися вздовж обох волзьких берегів. Вони притягують до себе увагу багатьох туристів та любителів екстремального відпочинку.

Старицькі печери, або Старицькі катакомби, являють собою природне утворення під землею, яке має протяжність більше 30 км. Вхід до печери знаходиться на березі Волги. З 13 ст. і аж до 1928 р. в катакомбах старательскими артілями добувався білий камінь. Під час війни в печерах знаходилися склади зброї підпільників.

Карстові гроти, прикрашені кальцитовими різнокольоровими натіканнями і кристалами. Їх стіни з непридатного каменю перегороджують старі ходи, утворюючи численні зали та коридори.

Раніше в печерах добувався «білий камінь». Під землею виточували кахлі для прикраси Астраханського кремля, потім їх сплавляли вниз по Волзі на баржах. Старицький вапняк мав гарну фактуру, завдяки чому його ще називали «старицьким мармуром». Після революції артілі, які добували білий камінь, були «розкуркулені» і ліквідовані.

У травні 1993 р. в околицях Стариці групою РІС були проведені дослідження. Після розтину печери був зроблений ряд відкриттів. В ході робіт було встановлено, що печера «Капкан» простягнулася більш ніж на 30 км, і включає кілька штучного походження лабіринтів і природних гротів і порожнеч. У центрі печери розташовувався великий зал, що має площу понад 1000 кв. м. Висота окремих гротів досягала 7 м.

Також дослідникам за архівними даними, вдалося встановити, що біля входу в печеру для охорони складу зброї при відступі радянських військ були залишені троє бійців. Зняти їх з посади не було можливості. Тому солдати продовжували нести службу. Німцям стало відомо про це, зав’язався бій. Радянським бійцям довелося відступати вглиб печери. Але вже у привходовій (найзаплутанішої) частини вони розділилися.

В тріщину в стіні дослідниками був виявлений патрон з запискою, вкладеної туди одним з солдатів. Але отримати записку не вдалося через 50 років вона зотліла. Невідомо, скільки тривала перестрілка під землею. Але, коли фашистам стало зрозуміло, що взяти радянських солдатів не вдасться, вони закачали бензин в печеру, а потім підпалили його. Радянські солдати, одягнувши протигази, відступили всередину печери. Досі на стінах печери залишається шар кіптяви і сліди полум’я. Німцям все-таки вдалося взяти радянських бійців. Але збройовий склад так і залишився недоторканим. Достовірних відомостей про бійців, які захищали його і героїчно загиблих, немає.

Іншою цікавою знахідкою Старицьких печер є «чорне капище». Тут свої обряди здійснювала секта сатаністів, яка діяла в минулому столітті.

Трагічна доля ще однієї історичної знахідки. Протягом довгого часу один з гротів був закладений бутовою кладкою. У ньому знайшли мініатюрну ікону, яка зображала зішестя Святого Духа. За стилем вона нагадувала західні середньовічні мініатюри. Ікона була виконана на шкірі і закрита тонким склом. Коли зображення винесли на поверхню, він за лічені хвилини розсипалося під дією сухого наземного повітря і сонячних променів. Від знахідки залишилося лише скло.