Пам’ятник «Людина у футлярі»

Пам'ятник «Людина у футлярі»

Історія Таганрога тісно переплелася з життєвим шляхом видатного російського письменника Антона Павловича Чехова. Тут, у великій родині купця третьої гільдії Павла Єгоровича Чехова народився молодший син – Антон. Антон Павлович прожив у Таганрозі майже два десятиліття і після закінчення гімназії переїхав слідом за родиною до Москви. Але дитинство у рідному Таганрозі, залишило в його пам’яті незабутні враження. Багато події і персонажі в майбутніх розповідях і повістях письменника народилися з його юнацьких вражень у торговій лавці батька, що знаходилася на перетині вулиць Олександрівської та Монастирської (нині — вулиці Петровська і Дзержинського).

В крамниці колоніальних товарів завжди товпилося багато народу завдяки вигідному положенню на шляху до залізничного вокзалу та поблизу торгових рядів ярмаркової площі. Сюди стікався люд з навколишніх вулиць, так і приїжджі неодмінно заглядали в жваве місце. Особливо вдалим маркетинговим ходом була вивіска «Распивочно і на винос», яка не залишала байдужим жодного проходив повз потенційного покупця. Але для Антона і братів лавка була місцем важкої праці дитячих років, який він описав пізніше в оповіданнях «Ванька» і «Спати хочеться».

Оповідання «Людина у футлярі» Антон Павлович написав у травні-червні 1898 року, вперше розповідь опублікували в тому ж році в сьомому номері журналу «Російська думка» як частина задуманої «Маленької трилогії». У серію оповідань «Маленька трилогія» увійшли три оповідання Антона Павловича Чехова: «Агрус», «Про любов», «Людина у футлярі». На жаль, продовження серії оповідань не було спочатку з-за спаду творчої активності письменника, а пізніше робота і зовсім була відкладена унаслідок загострення тяжкої хвороби.

Скульптурна композиція «Людина у футлярі» виконана з бронзи і відкрита напередодні 150-літнього ювілею А. П. Чехова, в січні 2010 року. У конкурсі, проведеному міською адміністрацією напередодні чеховського ювілею, переміг проект відомого мешканцям Таганрога скульптора Давида Бегалова. Скульптура ілюструє відомий розповідь письменника і зображує чеховського вчителі гімназії, став прообразом персонажа його розповіді, – Бєлікова. Двометрова бронзова скульптура, незважаючи на її солідний вага — більше п’ятисот кілограмів, дуже пластична і виразна. Вона зображує сухорлявої людини в окулярах, з парасолькою, який відчужено йде, нахилившись, як би чинячи опір натиску чи вітру, чи то власної долі… Пам’ятник не має постаменту, під согнувшейся фігурою розкривається сучасне плиткове покриття вулиці і як би відкриває мощення старої дороги, повертаючи в купецький Таганрог.

Скульптурна композиція встановлена перед будівлею колишньої гімназії, де у свій час навчався А. П. Чехів і звідки родом прообраз персонажа. Нині в будівлі розташовується Літературний музей А. П. Чехова і скульптура, як не можна до речі, доповнює експозицію музею.