Палац Монплезір

Палац Монплезір

Монплезір, або «Моє задоволення», – один найкрасивіших палаців Петергофа. Він був улюбленим палацом Петра І. Він сам обрав для нього місце і розробив креслення. Палац розташований всього в кількох кроках від вод Фінської затоки. Будівництвом палацу Монплезір займалися такі архітектори, як А. Шлютері, В. Браунштейн, Ж.-Б. Леблон, Н. Мікетті. Оформленням інтер’єрів займалися кращі скульптори, будівельники, художники, різьбярі й ліпники.

Будівництво Монплезиру йшло з 1714 по 1721 рр. Протяжність споруди становить 73 м. Завдяки 16-ти скляним аркам, всі приміщення палацу дуже світлі. Це місце Петро I вважав ідеальним житлом освіченої людини. Головний фасад будівлі виконано в голландському стилі, і саме тому іноді його ще називають Голландським будиночком.

Планування будівлі виконана дуже раціонально. Житлові кімнати сусідять з парадними і господарсько-побутовими приміщеннями. У палаці Монплезір, як ні в якому іншому архітектурному спорудженні Петергофського ансамблю, відбилися всі ті нові тенденції, які визначили особливості мистецтва і культури петровських часів.

Шість житлових кімнат та кілька господарських приміщень примикають до центрального, є парадним, приміщенню, утворюючи довгі галереї. До північного фасаду примикає Морська тераса, викладена голландським цеглою різних кольорів.

Серед усіх приміщень Монплезиру особливо виділяються Парадний зал, Морський кабінет, спальня Петра I і Парова кімната. Найкрасивіший у палаці – Парадний зал. Двері цього залу виходять на берег Фінської затоки і в сад. Його стіни облицьовані дубом і декоровані живописними полотнами. Стеля покриває багатобарвна розпис. Підлогу викладений мармуровими чорно-білими плитами. Саме цей візерунок став основою при проектуванні зливних ступенів «Шахової гірки».

Стіни Морського кабінету декоровані дубовими панелями і зображеннями 13 зразків кораблів початку 18 ст. З вікон кабінету відкривається чудова панорама на Кронштадт і Петербург. Тут зберігаються сталева скринька і навігаційні інструменти Петра.

Парову кімнату використовували за її прямим призначенням. Підлога її виконаний з сосни, а стеля – з липи, при сильному нагріванні приміщення вона випромінює приємний медовий запах. У ній зберігаються речі, які необхідні для банних процедур: зграя для віників і відро. В кутку – піч з розташованими на ній ядрами, їх сильно нагрівали і, як камені, поливали водою. Ядра застосовували тому, що вони не тріскалися і не сичали, охолоджуючись. Нині тут розміщена експозиція жіночої нижньої білизни кінця 19 ст.

Художні достоїнства палацу Монплезір забезпечують йому помітне місце в російському мистецтві. Крім усього іншого, у приміщеннях палацу зберігається зібрана Петром І перша російська колекція картин європейських художників, колекція голландського фаянсу, збори китайського фарфору, кухонного начиння петровських часів і російське скло.

Перед південним фасадом замку знаходиться сад. Він був заснований царським садівником Л. Гарнихфельтом. Сад ділиться на 4 зони, які перетинаються посередині алеями. У точці перетину алей знаходиться фонтан під назвою «Сніп». Центром кожної зони є фонтан «Дзвін». Прикрашають їх позолочені фігури Психеї, Вакха, Аполлона та Фавна. Вони встановлені на закруглених п’єдесталах, в середину яких надходить вода, а потім стікає дзвоном. Від цього і їх назва.

Палац Монплезір є особливо шанованої реліквією російської історії, завдяки тим історичним подіям, свідком яких він був. У палаці зустрічалися багато сподвижники Петра I: корабельні шкіпери, іноземні посли, російські купці; тут проводилися асамблеї – з’їзди царського двору і урочисті прийоми. Петро I відвідав останній раз Монплезір в жовтні 1724 р. У 1725 р. тут відбувся урочистий прийом перших членів Академії Наук, влаштований імператрицею Катериною I. В Парадному залі палацу Катерина II у вузькому колі наближених влаштовувала вечері. З середини 18 ст. Монплезір придбав статус меморіалу, пов’язаного з ім’ям імператора Петра Великого. До наших днів тут збереглися дипломатичні подарунки та особисті речі першого імператора.