Меморіал Слави на висотах Самбекских

Меморіал Слави на висотах Самбекских

Меморіал військової Слави відкрили напередодні свята Перемоги — 7 травня 1980 року. Пам’ятник розташований в Ростовській області поряд з селищем Самбек Неклиновского району, на найвищій точці місцевості, близько зруйнованих війною і часом бліндажів і кулеметних гнізд, а навколо видніються залишки обсипалися від часу захисних споруд піхоти.

В меморіалі на честь воїнів 130-ї та 416-ї дивізій з Азербайджану втілили свій проект архітектори в. І. Григір, І. в. Григор і скульптор з Баку Е. Шамілов. Меморіал представлений у вигляді двох бетонних стін з фігурами воїнів в повний зріст, що символізують дві стрілецькі дивізії, які звільняли Таганрог в роки Великої Вітчизняної війни.

У церемонії урочистого відкриття пам’ятника брала участь делегація азербайджанської республіки, очолювана Р. Алієвим. На великому камені біля меморіального комплексу викарбувано напис: «Зупинися, товаришу! Вклонися землі, закривавленою кров’ю … Ніхто не забутий, ніщо не забуте».

Меморіал зроблений пафосним, гідно відображає весь жах і біль тих подій, його по праву можна порівняти з меморіальним комплексом у Волгограді на Мамаєвому кургані по силі сприйняття. В кінці сужающихся стін розташоване ложі Вічного вогню. В одній зі стін меморіалу закладена капсула з наказом ветеранів прийдешнім поколінням, яку викриють у 2030 році.

В 1943 році до Таганрогу присунулися радянські війська, тут відбувалися запеклі бої, так як за два роки окупації німці побудували близько Таганрога потужні оборонні споруди довжиною близько 100 кілометрів, причому так, що відступати не було можливості. На так званому «Міус-фронті» загинула велика кількість вояків з обох сторін.

Одна з стрілецьких дивізій радянської армії носила горду назву 416-я Азербайджанська – її формували в Азербайджанській РСР. Після звільнення Таганрога обидві стрілецькі дивізії стали називатися по-військовому урочисто – «Таганрозький», до речі, слід зауважити, що в роки Великої Вітчизняної війни Таганрог був третім містом, в якому був проведений артилерійський салют перемоги.

За 30 років існування без ремонту пам’ятник почав поступово руйнуватися і ось, в 2011 році, на фінансувати з бюджету республіки Азербайджан (близько 60 мільйонів рублів) і з казни Ростовської області (3.5 мільйонів рублів) була розроблена документація, проведені реставраційні роботи. В ході реставрації обновили і укріпили стилобат, зробили широкий кам’яний в’їзд для зручності ветеранів-інвалідів і людей похилого віку, замінили плиткове покриття на доріжках Меморіалу.