Ніколо-Козинська церква

Ніколо-Козинська церква

Ніколо-Козинська церква спочатку стояла в фортеці на міській площі. На нинішнє місце, Козячу слобідку, її перенесли в 1775-1779 роках і збудували в камені на громадські пожертви. Спочатку храм був однопрестольним. У 1844 р. до Ніколо-Козинської храму прибудували трапезну з двома приділами: один – на честь святителів московських Олексія, Петра, Пилипа, Іони і Ермогена, другий – на честь Тихвінської ікони Богоматері. Також була прибудована дзвіниця, що стала архітектурною домінантою всього храмового ансамблю. Дзвіниця витримана в традиціях давньоруського зодчества і зверху увінчана потужної шлемовідною головою.

Храм виконаний в стилі провінційного класицизму. Двосвітний четверик перекрита хрестовим склепінням, увінчаний однією главою. До четверику примикає знижений вівтарний обсяг з апсидою, бічними розвантажувальними арками і напівциркульним склепінням. Вівтар відокремлюється від основного об’єму храму кам’яної глухою стіною з трьома арковими проходами. Дзвіниця і трапезна виконані в стилі еклектики. Храм покритий напівкруглим шатром.

Благоустроєм храму активно займався міщанин Федір Андронович Ізвєков, церковний староста, який з власних коштів пожертвував на храм 600 рублів. На його кошти у 1899-1900 рр. відремонтували трапезну і заново розписали стіни храму, визолотили іконостаси, покрили підлоги метласької плиткою. У 1848 р. в церкві відкрилася церковно-приходська школа.

У 1935 р. храм закрили і використовували його будівля під склад «Заготзерна». Потім тут розташовувалася кафедра обновленського «архієрея» Расторгуєва А. В., потім храм знову закрили. У 1941 р. німецькі окупаційні власті передали будівлю храму Церкви. Після звільнення Калуги в 1942 р. храм знову закрили. Відразу після війни він знову почав діяти.

З 1992 р. при храмі працює недільна школа. Духовенство церкви здійснює піклування укладених в УВП і СІЗО, студентів соціологічного факультету педуніверситету, службовців військової частини в Азарово. До приходу Ніколо-Козинській церкви приписаний храм Різдва Христового в Кожевниках.

Храм є місцевим пам’ятником архітектури і містобудування. У Свято-Нікольському храмі збереглося багате оздоблення, в тому числі, іконостаси. Велика частина ікон написана в давньоруських традиціях. В невисоких двоярусних іконостасах приділів поряд з сучасними встановлені ікони і більш ранніх періодів. В місцевому ряду головного іконостасу розташована стародавня храмова житійна ікона святителя Миколая, яка була перенесена з старого дерев’яного храму. Ікона особливо шанується парафіянами храму. У храмі знаходяться ікони і з закритих храмів Калуги. Перед правим криласом стоїть ікона Благовіщення Богородиці, датирующаяся першою половиною 18 ст., принесена сюди зі зруйнованої Благовіщенської церкви. До особливо шанованим іконам храму відносяться: ікона святителя Миколая, що розташована в іконостасі Тихвинського приділу, Казанська ікона Божої Матері, Калузька ікона Богоматері; ікона «Утамуй моя печалі»; ікона Гурія, Самона і Авіва; ікона святих Зосими і Саватія Соловецьких, Корсунська ікона Божої Матері.