Церква Олександра Невського

Церква Олександра Невського

Церква святого князя Олександра Невського розташована на високому красивому місці. Храм дивно гарний, адже його стіни буквально засліплюють білосніжним цвітом, унаслідок чого його відмінно видно навіть з далекої відстані. Він височить струнким незвичайним шатром дзвіниці, неподалік від якої проходить трактовая дорога, що веде з Рибінська в Мологу.

Зведення церкви в ім’я святого князя Олександра Невського було розпочато в 1913 році, що співпала з даниною пам’яті дати 100-річчя Великої перемоги у Вітчизняній війні 1812 року. Будівельні роботи були безпосередньо пов’язані з ім’ям Кожевнікова Олександра Петровича – вихідця з самої звичайної селянської родини в селі Фоминская, що відноситься до Іванівської волості Рибінського повіту.

В кінці 1918 року храм був остаточно добудований, однак з початком Першої Світової війни внутрішні роботи були припинені на досить тривалий термін. На проведеному 7 листопада 1918 року на зборах парафіян нового храму було прийнято рішення продовжити будівельні роботи самостійно на зібрані кошти. У планах було створити спеціальну релігійну громаду, а також Будівельний рада.

У 1919 році храм повноцінно відкрили, освятивши заздалегідь. У цей час при громаді перебувало близько 515 парафіян – жителів з 19 поруч розташованих сіл.

На посаду священика церкви князя Олександра Невського був призначений Хмельницький Олександр Миколайович – колишній диякон храму в селищі Іваново. Саме цей чоловік взяв на себе велику відповідальність, коли складалася зовсім непроста ситуація.

Зрозуміло, що постійні гоніння віруючих зіграли свою роль. В кінці 1930-х років храм закрили. У середині 1942 року численні віруючі попросили дозволити здійснювати в храмі Пасхальні богослужіння, які проводили самі віруючі. Протягом Великої Вітчизняної війни його знову відкрили, хоча зовсім нетривалий час, але хоча б так віруючі люди отримали можливість молитися про спасіння своєї Батьківщини церкви, який присвятили знаменитому захиснику Святої Русі – князю Олександру Невському.

В період гонінь, проведених Хрущевим, знову церкву закрили. Дуже довгий час будівля ніким не охоронялося, тому поступово стало руйнуватися і розкрадатися. З часом почала обсипатися штукатурка, а з-під неї став проглядатися червона цегла. Храм сильно постраждав за період бездіяльності і сильно спорожнів. Майно храму було повністю розграбовано. У приміщенні храму планувалося розмістити велику овочесховище, але передбачуваний план так і не був здійснений.

У 80-х роках 20 століття місцева дітвора підпалив церкву. Під час пожежі були спалені всі наявні дерев’яні перекриття на дзвіниці храму, шпиль якої повністю обрушився. Пожежа сталася влітку 1986 року. Після пожежі церква була на грані цілковитого руйнування: ганок і дверні прорізи були зламані, рам і статевого покриття просто не було, а наявні в будівлі печі розібрали по цеглинах. В будівлі досить часто влаштовувалися вогнища.

До періоду початку планованих відновлювальних робіт дах, розташована над центром будівлі, майже повністю згнили і наполовину зруйнувалася; над храмовим притвором був земляний шар шириною 0,5 м; на даху росли дерева, вік яких становив 20 років.

В кінці 1996 року було прийнято рішення про негайне відновлення церкви Олександра Невського; на посаду відповідального був призначений протоієрей Василь Денисов. У 1997 році прихід зареєстрували, після чого він повноправно отримав будівлю. Тут почалися відновлювальні та ремонтні роботи.