Храм Дружби в Павлівському парку

Храм Дружби в Павлівському парку

Храм Дружби являє собою саму першу роботу Ч. Камерона в Павлівському парку. Коли архітектор обмірковував план парку, він вже визначив місце для цієї споруди. Архів Павловського палацу-музею містить проект Храму Дружби. У ньому представлені розріз, 2 варіанти фасаду, план, підписані Чарльзом Камероном, і робочі креслення. Також вдалося зберегти і кошторис на будівельні роботи, складену Григорієм Пильниковым (архітектор, працював при Камероне). На початку червня 1780 року затвердили кошторис, незабаром була проведена і закладка павільйону.

Храм Дружби має вигляд античного храму-ротонди без вікон, з глухою зовнішньою стіною, з 1-ої дубовими дверима, оточений кільцем з 16 колон греко-доричного ордера.

Храм Дружби був задуманий молодий великокнязівської подружжям як відповідний дар Катерині II за подаровані їм землі. Їй же павільйон і був присвячений. Над входом вирішили написати літерами із золота: «Любов, шану та відданість перших власників Павловська присвятили цей храм подарувала їм цю ділянку землі». Але судилося втрутитися політиці. Влітку 1780 року відбулася закладка храму. У церемонії брав участь Австрійський імператор Йосиф II. Після урочистої події, після запевнень у дружбі було незручно вказати ім’я, кому спочатку замислювалося посвячення, навіть якщо це була сама імператриця. Тому над входом у Храм Дружби красується напис: «Любов, шану та вдячність присвятили». А в самому павільйоні за допомогою алегорій і символів можна було зрозуміти, кому саме він присвячений. До війни напис зник. У музеї можна побачити лише одну вцілілу букву «ь».

В 1782 році було розпочато оздоблення приміщень. Контроль над роботами вів архітектор Пильников. К. Михайловим були виконані штукатурні роботи, фарбування будівлі була виконана живописцем В. Рудольфом. Ліплення у вигляді фризу з дельфінами, скульптурних троянд, вінків з виноградних лоз була відлита майстром Бернасконі. Різьблені меблі: 16 банкеток, декорованих фризом з оливкових вінків і гілок мирта, з ніжками у вигляді факелів любові, виконав різьбяр-скульптор Шарлемань.

Храм Дружби наповнений алегоріями та символами. Зовнішні стіни зверху декоровані 16 ліпними медальйонами зі скульптурними композиціями (моделі Ж. Д. Рашета, ліпник Бернасконі). На них – 4 повторюваних алегоричних сюжету: «Мінерва-Вікторія», «Вручення дарчої грамоти спадкоємцеві», «Щедрість» і «Справедливість».

В ніші проти входу була встановлена статуя богині мудрості Мінерви, виконана з мармуру, з рисами обличчя, що нагадують імператрицю Катерину II. Скульптура була поясненням, кому був присвячений Храм Дружби. У 1792 році її замінили на гіпсову статую імператриці в образі Кібели-Церери (робота Ж. Д. Рашета).

Храм Дружби має глухі стіни, вікна відсутні. Світло проникало через кругле засклений отвір, розташований у центрі купола. Побоюючись, що тут буде темно, Камероном з Англії було виписано спеціальне збільшувальне скло. У літній час В павільйоні завжди світло. Стіни павільйону-ротонди побудовані з цегли і обштукатурені. Спочатку вони були світло-сірого або навіть білого кольору. Пізніше вони були пофарбовані в жовтий колір.

Безсумнівно, Храм Дружби є однією з найкращих архітектурних споруд ансамблю Павловського парку. Чарльзом Камероном було вибрано для нього ідеальне місце, на березі річки Слов’янка. Павільйоном можна милуватися з різних видових точок: він відкривається то частково, то цілком. Здалеку він здається маленьким і повітряним, поблизу – монументальним. Тому невипадково в парку була побудована оглядовий майданчик. Перед глядачем відкривалася чудова картина, в якій головною дійовою особою виступав Храм Дружби. Природним фоном павільйону стали висаджені навколо нього клени та дуби, плакучі верби і їли. В різний час року різне забарвлення їх крон ідеально підкреслює красу цієї архітектурної споруди.