Садиба Бернове

Садиба Бернове

Бернове – це старовинне село, відоме ще з 16 ст., що є родовим гніздом Вульфів. Бернове нерозривно пов’язано з ім’ям поета А. С. Пушкіна В Бернове Пушкін проводив час у товаристві старих друзів, відпочивав від столичної суєти життя, черпав натхнення і працював в осінні місяці. Тут він написав свої віршовані твори: «Квітка», «Анчар», «Роман в листах», «Зимовий ранок», окремі фрагменти «Євгенія Онєгіна».

І. П. Вульф одружився на А. Ф. Муравйової, сімейство якої дуже часто бувало в Бернове. Ця садиба подобалася і двоюрідному братові Ганни Федорівни, Михайлу Микитовичу Муравйову – відомому громадському діячеві, письменнику, попечителя Московського університету, друга і наставника Олександра I і батькові декабристів Олександра і Микити Муравйових. Маєток Бернове він описав у кількох своїх віршах та творах в прозі, таких як «Житель передмістя» і «Эмилиевы листа».

У маєтку Івана Петровича Вульфа виховувалася його внучка Аня Полторацька з 8 до 12 років, майбутня Ганна Петрівна Керн, якій Пушкін присвятив свої рядки «Я помню чудное мгновенье…». В Бернове Пушкіним був також знайдений сюжет для драми «Русалка. Поетові повідали історію кохання барського камердинера і дочки мірошника. Коли молодого пана віддали в солдати, його кохана втопилася у відчаї за млинової греблею в болоті. Пушкіну навіть показали вир, де це сталося. Це місце також зобразив у своїй картині «У виру» В. Левітан.

В Бернове бував Н.М. Коншин, учасник війни 1812 р., перекладач і поет, шанувальник творчості Пушкіна. У своєму вірші «Перша поїздка до вас», написаному в 1838 р. він описав дорогу в Бернове з Твері. Останнім володів садибою Бернове Вульф Микола Михайлович.

У 1917 р. в маєтку розмістилася комуна. У 1935 р. в головному садибному відкрили школу. Під час війни будівля сильно постраждала. Після війни з 1951 по 1974 рр. будівлю було відновлено, і в ньому знову розмістилася школа. У 1966 р. в Бернове приїжджала художниця Ст. Д. Бубнова з сестрою Анною Дмитрівною Воно (уродженої Вульф). Спогади Бубнової про своїх дитячих і юнацьких роках у маєтку послужили основою для її нарисів «Село Бернове» і «Мій «Вишневий сад».

В селі до цього часу дійшла церква Успіння Божої Матері, біля її стін поховані члени сімей Вульф, Вельяшевых, а також власники навколишніх маєтків. Церква Успіння знаходиться через дорогу від садиби, на березі Темряви. Прикраса церкви досить ошатно (кручені і гладкі колонки з хитромудрими капітелями, наличники з розірваними химерними фронтонами, складно профільовані антаблементи, помилкові балюстради і гірлянди). В даний час храм діє.

Сьогодні в будинку Вульфів працює музей А. С. Пушкіна. Будинок ніколи не був зруйнований і не перебудовувався. Це кам’яний двоповерховий особняк з колонами по фасаду і мезоніном є унікальним пам’ятником садибної культури Росії епохи класицизму. Витончений будинок разом з великим парком складає гармонійний природно-архітектурний ансамбль. У парку збереглися насадження 18 ст. В центрі парку – круглий ставок, який оточують розташовані симетрично алеї і мальовничі пагорби з цікавими назвами: «Звіринець» і «Парнас». На гірці «Парнас» спіральною доріжкою, яка обсаджена акаціями, любив відпочивати поет А. С. Пушкін.

Музей Пушкіна спочатку розміщувався в невеликому дерев’яному будинку на території садиби. У 1976 р. його перевели в головний садибний будинок. В експозиції музею представлені портрети членів сім’ї Вульф, копії малюнків та листів поета, книги, альбоми повітових панночок та ін. У 1971 р. у головного садибного будинку був встановлений пам’ятник Пушкіну (скульптор В. Рукавишников). З 1970 р. в селі Бернове в першу неділю червня проходить свято поезії.

Музей представлений 12 експозиційними залами. На першому поверсі в трьох залах першого розміщена літературна експозиція, яка розповідає про перебування Пушкіна в старицьких маєтках Вульфів Павлівське, Малинники, а також в маєтку Курово-Покровське (Панафідіним) в 1828-1833 рр.

У залах на другому поверсі розміщується експозиція під назвою «Пушкін в Бернове», в якій відтворюється обстановка дворянського садибного будинку першої половини 19 ст. Тут також збережена стара планування. В будинку відтворені інтер’єри кабінету В. П. Вульфа, вітальні, їдальні. В експозиції представлено понад 200 експонатів, серед яких – книги 18-19 ст., меблі, живописні портрети, побутові предмети першої половини 19 ст.