Високовський Успенський монастир

Високовський Успенський монастир

У двох кілометрах від села Високово Ковернинского району, на високому березі річки Утрус розташований Успенський монастир. Відокремлена обитель в заволзьких лісах була заснована в 1784 році ченцем Герасимом, вихідцем Катеринославського донського козачого війська, в миру звавшимся Григорієм Івановим.

Згідно літопису, монах-старообрядець, яка прагнула до отшельничеству, заснував поселення в дрімучих Рымовских лісах Макар’ївського повіту, згодом воно стало називатися Высоковским скитом. Але після п’ятнадцяти років чернечого життя вирішив повернутися в Православну Церкву і вже в 1807 році відбулося перше освячення православного дерев’яного храму на честь Успіння Божої Матері. Протягом наступних дванадцяти років більше п’ятисот розкольників-старообрядців з сусідніх селищ перейшли в православ’я, а скит 13 червня 1820 року указом Олександра I був перейменований в Высоковскую Успенську пустель.

У 1929 році Успенський монастир був закритий і храмові будівлі були передані колгоспу для зберігання сіна та облаштування деревообробних майстерень. З 1996р. за 1999р. йшла передача збережених монастирських будівель Нижегородської єпархії РПЦ і в 2000 році відбулося відродження Высоковской обителі.

У наші дні на території монастиря зберігся п’ятиглавий Успенський собор 1834 року споруди з чотирма античними портиками, Трьохсвятительська церква 1835 року побудови з трапезної, корпусу настоятеля і келії (1860-1870 рр..). Над монастирем підноситься чотириярусна дзвіниця заввишки 75 метрів з оглядовим майданчиком, розташованої на 60-метровій висоті.

Високовський Успенський монастир є місцем паломництва та історичною пам’яткою нижегородського краю.