Тихвинская церква

Тихвинская церква

Тихвинская церква — це колишній православний храм, який розташований в Суздалі на правому березі Кам’янки на пагорбі в середині вул. Шмідта, яка йде по краю Ільїна луки. Церква освячена в ім’я Тихвінської ікони Божої Матері. Ця ікона зберігається в Тихвінському монастирі міста Тихвин Ленінградської області, але її копія є і в Суздалі. Оригінал же чудотворного образу, за легендою, була написана євангелістом Лукою, шанованим як один з апостолів Христа.

Церква була побудована в кінці 17 — початку 18 століть і до наших днів дійшла в напівзруйнованому стані з численними втратами.

Тихвинская церква побудована на місці Андріївського монастиря, відомого ще в 13 столітті. Швидше за все, він був зруйнований під час польсько-литовської навали. На початку 17 століття на цьому місці знаходився лише Андріївський луг, поруч з яким залишалася напівзруйнована слобода, її займали посадські люди, а жителі іншої частини були вбиті під час навали. Тихвинську кам’яна церква, що має престол Андрія Первозванного, побудували у Шкіряній слободі на місці двох старих дерев’яних церков: Андрія Первозванного та Петропавлівської.

Тихвинская церква є єдиним пам’ятником, який нагадує про ансамбль старовинного Андріївського монастиря. До нашого часу не збереглися апсида (вівтарна частина) з престолом Андрія Первозванного і паперть з дзвіницею, її нижній ярус був входом в храм. Шатрова дзвіниця цього храму була зруйнована в 1930-х роках.

Збережена частина будівлі церкви представляє значний інтерес як приклад суздальського зодчества кінця 17 століття. Масивний високий куб по кутах прикрашений парними напівколонками. Пишний карниз з напівкруглими арочками з тесаних цеглин завершує верхню частину стін. Бічні фасади будівлі оформлені не типовими для Суздальської землі троечастными наличниками — з киотом для ікони посередині і двома вікнами. Покрівельне чотирьохскатне покриття завершено барабаном з кокошниками-арочками, на вузькій шийці – фігурна голова.

В даний час храм не діє.

Церква, незважаючи на вплив часу й різних історичних перипетій, пережила монастир і сьогодні її добре видно навіть від Суздальського кремля, зі сходів Торгових рядів та оборонних укріплень.