Пам’ятник Ф. Ф. Беллінсгаузеном

Пам'ятник Ф. Ф. Беллінсгаузеном

Тадей Тадейович Беллінсгаузен (1778-1852) – адмірал, російський мореплавець. Дитинство маленького Тадея пройшло на балтійському острові Езель (Сааремаа), в родовому маєтку Пилгузе. У 1789 році вступив в Морський кадетський корпус в місті Кронштадт. Закінчив у 1797 році. Прагнення до наук було помічено командиром Кронштадтського порту, який рекомендував Беллінсгаузена Івану Крузенштерну. Під його керівництвом в 1803-1806 роках Беллінсгаузеном було скоєно I кругосвітню подорож на кораблі «Надія». Він виконав практично всі карти, які стали «Атласом до подорожі навколо світу капітана Крузенштерна».

Влітку 1819 року капітан II рангу Беллінсгаузен був призначений командиром 3-ехмачтового парусного шлюпа «Схід» і керівником експедиції для пошуків VI континенту, схваленої імператором Олександром I. Другим шлюпом «Мирний» керував молодий військовий Михайло Лазарєв. На початку 1820 року судна Беллінсгаузена і Лазарєва недалеко від Берега Принцеси Марти наблизилися до невідомого «льдинному материку». Так була відкрита Антарктида.

Після повернення з антарктичної «кругосвітки» Ф. Ф. Беллінсгаузен 2 роки був начальником флотського екіпажу, 3 роки працював на штабних посадах, в 1826 році керував флотилією в Середземному морі, брав участь в облозі та штурмі Варни. У 1831-1838 роках очолював флотську дивізію на Балтиці, з 1839 року до кінця життя був військовим губернатором міста Кронштадта, а на час літніх плавань кожен рік був командувачем Балтійським флотом.

У 1843 році Ф. Ф. Беллінсгаузен отримав звання адмірала. Він дуже багато зробив для благоустрою та зміцнення Кронштадта (так з’явився Катерининський сквер, Інженерний сад, перша алея Петровського парку, розширено Літній сад, в якому був реконструйований будиночок Петра, йшло облаштування Північного та Олександрівського бульварів тощо); дбав про підлеглих, як батько, домагаючись поліпшення харчування для матросів; утворив морську бібліотеку. Біографи Ф. Ф. Беллінсгаузена оповідали про його доброзичливості і холоднокровність: присутність духу йому вдавалося зберігати як під ворожим вогнем, так і в боротьбі зі стихією. Був одружений і мав 4-ох дочок. Помер в Кронштадті, похований тут же, на лютеранському кладовищі. Його ім’я носить море в Тихому океані, льодовик в Антарктиді, антарктична станція, підводний улоговина, мис на острові Сахалін і 3 острова.

У вересні 1870 року в Катерининському (Радянському) сквері відбулося відкриття пам’ятника відважному мореплавцю. Загальна висота пам’ятника складає 4,3 метра; постамент – 2,2 метра, фігура – 2,1 метр. Тут зображено родовий герб Ф. Ф. Беллінсгаузена, виконаний з бронзи.

Автором пам’ятника виступив скульптор, професор І. Н. Шредер, п’єдестал і фундамент виготовив архітектор І. А. Монігетті. А. Моран відливав скульптуру, а А. А. Баринов виконав гранітні роботи. Пам’ятник був встановлений на гроші, зібрані по підписці колегами та шанувальниками великого мореплавця.

На освяченні пам’ятника були вдова, дочка і племінниці Тадея Фаддеевича, великий князь Костянтин Миколайович, губернатор Кронштадта С. С. Лісовський, адмірал Ф. П. Літке, численна публіка. По Катерининській вулиці вишикувалися війська місцевого гарнізону і петербурзька рота Гвардійського екіпажу.

Після салюту з 15-ти гармат був організований парад військ, присутніх на церемонії відкриття пам’ятника, по закінченні якої в Катерининському сквері під музику військового оркестру відбулося народне гуляння.