Благовіщенська надвратна церква Покровського монастиря

Благовіщенська надвратна церква Покровського монастиря

Благовіщенська надвратна церква відноситься до найбільш ранніх споруд Покровського монастиря разом з дзвіницею і собором (не пізніше 1515 року).

Надбрамну церкву — чудовий твір давньоруської архітектури. Архітектура цього будинку являє собою комбінацію кріпосної башти і церкви. Двопролітна вежа, що має прямокутну форму зі стоїть на ній мініатюрної, практично іграшковою церквою, копіює за своїм типом форми звичайних великих соборів. У ній є центральна частина (з розмірами 5х4 м), вівтар і галереї, як у справжнього великого храму, з яких всередину ведуть перспективні портали. У південно-східній частині розташоване приміщення, призначене для окремого престолу. Цей приділ настільки малий, що в ньому ледве-ледве можуть поміститися дві людини. За монастирським легендами, тут містилася молитовня великої княгині Соломонії, засланою в монастир і отримала ім’я Софії.

У північно-східній частині – квадратне приміщення, яке відокремлене від центрального вівтаря, раніше воно з’єднувалося з галереєю. Воно являє собою окремий вівтар з престолом в ім’я архангела Михаїла. В період перебування в суздальському Покровському монастирі засланець Євдокії Лопухиной, цей приділ був порушений і перетворений в моленную. У цьому приміщенні розташовувалося її крісло, прикрашене гербом на спинці і обтягнуте сукном темно-зеленого кольору (в даний час воно представлено в місцевому музеї). На стелі висіла люстра з венеціанського скла, на якій була позолочений напис «Царицина» (сьогодні також представлена в музеї).

Через пристрої моленной інтер’єр приміщення церкви був перероблений, а кутові голови приділів над престолами розібрані. Відкриті аркади галереї заклали, а саму галерею розділили на окремі приміщення. В арці західній частині влаштована двері, що з’єднує церкву дерев’яними переходами з келією монахині Олени, засланець цариці. У галереї для влаштування печей були пробиті димоходи для опалення приміщень, призначених для перебування тут московських таємних зв’язкових.

Південний фасад надвратній Благовіщенській церкві прикрашений валиками і поребриком, укладеним між ними, а також ширинками. Це все нагадує народну різьбу по дереву. Це один з перших прикладів застосування в архітектурі Суздаля елементів народної творчості.

Благовіщенська надвратна церква – це цілком творіння місцевих будівельників. Церква знаходиться в ланцюзі стін на південному фасаді Покровського монастиря і лицем звернена до Москві, на «стромынку», головну московську дорогу, по якій зі столиці проходив шлях в Суздаль. По дорозі цієї приїжджали сюди гості з Москви. Їздив за нею і Іван Грозний на святкування Покрови та на уклін своїм предкам, привозили сюди з собою дорогоцінні подарунки, які поповнювали і без того багату ризницю Покровського монастиря.

Сьогодні церква відбудована у своєму первісному вигляді за проектом архітектора А. Варганова.