Свято-Введенський монастир

Свято-Введенський монастир

Свято-Введенський монастир при Свято-Введенському храмі міста Іваново був заснований 27 березня 1991 року архімандритом Амвросієм. Свято-Введенський храм у центрі міста Іваново побудований на початку 20 століття на кошти городян (архітектор П. Беген). Але, як і інші храми, у жовтні 1935 р. храм був переданий обновленців, а в 1938 р. його закрили. Ікони та інші предмети оздоблення храму були розграбовані, а в будівлі розмістився Обласний архів.

У 1942 р. була зроблена спроба знову відкрити храм. Але влада визнали, що для відкриття храму немає підстав. Тільки в 1988 р. було зібрано двадцять віруючих (необхідний мінімум) для відкриття храму. В листопаді була зареєстрована громада.

Для того щоб відкрити храм було зібрано три тисячі підписів. Але тим не менш міський виконавчий комітет прийняв рішення про відмову у відкритті церкви. 21 березня жінки з церковної громади Валерія Савченко, Лариса Холіну, Маргарита Пиленкова влаштували біля кінотеатру «Сучасник» страйк з оголошенням голодування. Потім до них приєдналася і Галина Ящуковская. Через добу міліціонери перевезли їх в огорожу Введенського храму. Жінки продовжували голодування протягом 16 днів. Тільки після того, як представники виконкому пообіцяли розглянути питання про передачу Введенського храму, жінки припинили голодування. У 1990 р. громаді були передані ключі від храму. Храм знаходився в жахливому стані. Через деякий час при храмі співочих утворилася невелика громада. Потім з неї виникла жіноча обитель. 27 березня 1991 р. патріарх Московський Алексій II підписав указ про створення Свято-Введенського жіночого монастиря.

Сьогодні в монастирі разом з господарствами налічується більше двохсот чоловік. Силами насельниць храму, парафіян та благодійників Введенська церква була відреставрована; поруч з храмом звели кілька будівель, дзвіниця. Сьогодні це одне з найкрасивіших місць міста.

У Свято-Введенського монастиря, крім храму в Іваново і прихрамовій території Івановської області існує кілька подвір’їв. У 1991 р. було створено Преображенське подвір’я в колишньому селі Доронино. Там була відреставрована церква. У січні 2001 р. в зимової частини храму було освячено престол в ім’я Донської ікони Пресвятої Богородиці і Євфимія Тихонравова, колись служив у цьому храмі. На Преображенському подвір’ї знаходяться основні монастирські земельні угіддя. Тут черниці вирощують овочі, посадили фруктовий сад, заготовляють гриби та ягоди на зиму, працюють на пасіці. Тут розташований скотний двір монастиря, де вирощують корів, курей.

Колись занедбане село Доронино теж відроджується. За останній час зведені: цегляна триповерхова будівля, близько півтора десятків житлових будинків з дерева, дерев’яна двоповерхова трапезна, господарські будівлі. Продовжує розбудовуватися скотний двір, планується газифікація подвір’я і будівництво теплиць.

У березні 1993 р. в старовинній садибі було створено Покровське подвір’я в Лежневском районі в селі Златоуст. Будівля садиби відновили за рік. Богослужіння тут почалися на Різдво в 1995 р. На Покровському подвір’ї будують будинок жіночої школи-інтернату, виконана газифікація подвір’я. Черниці допомагають дітям-сиротам з селища Ченці.

Іллінська обійстя знаходиться в р. Гавриловом Посаді. Тут йде реставрація храм пророка Божого Іллі, що є пам’яткою архітектури 18 ст.

В лісовій зоні села Ступкино Лежневского району на землях раніше існувала тут оленеводческом ферми створено ще одне подвір’я – Сергієва Пустинь на честь Сергія Радонезького. Тут розташовані монастирський сад і пасіка. Планується будівництво храму преподобного Сергія, а також келейных корпусів на 100 осіб, проведення дороги та газопроводу. Тимчасовий храм був освячений в 2002 р.

Свято-Введенський монастир веде активну соціальну та місіонерську діяльність. Архімандрит Амвросій є духівником православної радіостанції. Черниці беруть участь у діяльності Єпархіальної Тюремної місії і постійно відвідують місцеві виправні установи. Вони також працюють в єпархіальної комісії, яка займається канонізацією святих.

У Введенському монастирі працює Телефон довіри. Сестри монастиря підтримують малозабезпечених, інвалідів, бездомних, дітей-сиріт, бездоглядних дітей, наркоманів, ВІЛ хворих, ув’язнених, що звільнилися, вони влаштовують благодійні обіди. У монастирі видаються буклети, книги, монастирська газета.