Архієрейські палати Суздальського кремля

Архієрейські палати Суздальського кремля

Ансамбль архієрейського двору Суздальського кремля складався протягом кількох століть, з 15 по 18 ст. Перші палати з цегли духовного суздальського владики з’явилися в 15 ст. поряд з Різдвяним собором. У 16 ст. трохи віддалік була побудована Благовіщенська трапезна церква. А в 1635 р. прямо навпроти собору звели восьмигранний стовп шатрової дзвіниці з годинником-курантами, в її середньому ярусі містилась домова церква.

Найбільш серйозні перебудови, які радикальним чином змінили вигляд архієрейського двору, відбулися при Іларіона, в період з 1682 по1707 рр. Митрополит Іларіон створив практично заново стилістично багатий і складний архітектурний ансамбль архієрейського подвір’я.

Архієрейський будинок являє собою значних розмірів і складної планування будівля, яка гармонійно поєднує в собі регулярну геометрію і розмах царських палат і камерність «хоромного строения». Споруда 15 ст. органічно включається в кутовий, південно-східний корпус. Північний корпус Хрестової палати, розділяє на дві частини великий двір, був заново побудований при Іларіона.

Центром ансамблю архієрейського двору є Хрестова палата, що представляє собою парадну залу архієрейського вжитку. Вона відрізняється великими розмірами і має площу 338 кв. м. Висота склепінь становить 9 м. Бесстолпный звід, двохмаршові сходи, високі великі вікна з двох сторін, просторі «сіни» – все це становить внутрішнє оздоблення палати, яким вона відходить від канонів давньоруського зодчества і наближається до європейського стилю. Північний корпус будівлі під кутом з’єднаний з будівлями більш ранньої будівлі. З внутрішньої сторони – з трапезною церквою, відновленої у формах 16 ст. – з восьмискатным покриттям, рідкісним для Суздаля, з одностолпной трапезною палатою, маленької главкою і мальовничій арковою галереєю та ганком, покритим черепичним шатром. Подібним ганком оформлений вхід з боку дзвіниці. З кутовим корпусом дзвіниця з’єднана красивою арковою галереєю. Уздовж стін палати встановлені дубові лави, які покриті, червоним сукном, як і підвіконня.

Спочатку Хрестова палата мала калориферное опалення, яке в середині 18 ст. замінили пічним, коли з’явилися кахельні візерунчасті печі. Інтер’єр доповнено іконами та портретами царських і духовних осіб. Тут представлені портрети 18 ст. Олексія Михайловича, Федора Олексійовича, Петра Олексійовича, урочистий портрет митрополита Іларіона 18 ст. В Хрестовій палаті раніше висіли мальовничі географічні карти (ландкарты), які були необхідні митрополитові в період візитів духовенства. Зараз тут знаходяться експонати, які є копіями карт 1709 р. у цивільній друкарні Москви Василем Купріяновим. На узвишші в центрі палати встановлено крісло архієрея, стільці і стіл 18 ст., на столі – пера, чорнильниці, скриньки-«теремки», пісочниця, папір, скринька для друку, книги. Для церковного начиння, зберігання книг і різ був заставлений шафа-«ризниця», скриня, прикрашений в’яззю.

Хрестова палата – це приймальне парадне приміщення, де зачитували царські укази, розглядалися чолобитні, відбувалося хиротонисание, давалося благословення. У святкові дні накривали столи, подавали меди, рейнське і церковне вино.

Комплекс будівель архієрейського двору знаходиться у володіння Володимиро-Суздальського музею. У будівлях архієрейського двору розташована експозиція ікон. Вона розміщується в трьох залах Благовіщенської церкви і включає в себе 56 ікон 15-17 ст. Ікони привезені з монастирів і храмів Суздаля, Володимира та інших місць володимирській землі. Ця експозиція в Архієрейських палатах відкрилася в 1972 р. після великої реставрації. Чергова реставрація проводилася в 2008-2009 рр.

Огляд починається з приміщення трапезної. Тут виставлені твори першої половини 15-середини 16 ст. Експозиція відкривається іконою «Богоматір Володимирська». У другому залі представлені ікони середини 16-17 ст. В центрі – рідкісні ікони-таблетки, які написані на заґрунтованому з двох сторін полотні.

Експозиція завершується іконами 17 ст., розташованими в вівтарній частині, серед яких – ікона «Богоматір Володимирська» відомого царського ізографа Симона Ушакова (1660 р.).