Знаменський монастир

Знаменський монастир

У місті Кострома на вулиці Нижня Дебря, будинок 37 перебуває Знаменський жіночий монастир. Його можна побачити одразу при в’їзді в місто, адже він стоїть на березі повноводної річки Волга, неподалік від високих лип. Куполи церкви Вознесіння на Дебре йдуть високо в небо, що дає право, зважаючи на його величності, віднести його до пам’ятників російського народного зодчества 17 століття. Протягом тривалого проміжку часу цей храм радує не тільки костромських жителів, а й гостей міста.

Свою назву «на Дебре» храм отримав унаслідок того, що спочатку його вибудовували посеред глухого лісу, який знаходився у володінні Василя Ярославовича – подільського князя і молодшого брата Олександра Невського. Спочатку в цих місцях були зведені два храми: Георгіївський і Воскресенський, проіснували до середини 17 століття, після чого їх збудували з каменю.

Необхідні на будівництво кошти були пожертвувані багатим купцем по імені Кирило Ісаков. Для будівельних робіт були запрошені майстри з Великого Устюга і Ярославля; розписами ікон займалися костромські іконописці. В період наступних двох століть храми дещо видозмінилися, але властива їм краса була повністю збережена.

У південній стороні від Воскресенської церкви розташовувалася Георгіївська, які становили архітектурну композицію. З боку заходу розташована трапезна кімната, до якої примикала невелика шатрова дзвіниця, побудована в 17 столітті.

В кінці 18 століття Георгіївський храм і дзвіниця прийшли в непридатність, унаслідок чого були перебудовані до 1802 році, після чого храм отримав нову назву – Знаменський. Храм мав у своєму розпорядженні двома межами – в ім’я чудотворців Даміана і Патли.

До церкви прибудовано нову п’ятиярусну дзвіницю, оформлену в стилі бароко і пофарбовану в жовтий колір; її висота досягала 43 м. У внутрішньому оздобленні дзвіниця мала приділ Прокопія Устюжского, а її освячення відбулося в 1801 році.

Знаменська церква з дзвіницею являють собою монументальні споруди, що володіють виразною грацією, внаслідок чого вони стали головними складовими частинами Знам’янського монастиря. Не тільки Знам’янський храм, але і Воскресенський собор дуже гарний, що відзначено багатьма сучасниками. У свій час Знам’янський храм відвідав Микола II, якого особливо вразив відкривається мальовничий вид на Волгу.

В період нового революційного лихоліття, коли руками комуністів знищувалися кращі споруди, збудовані народом протягом тривалого часу, настав кінець і костромському пам’ятника архітектури. Протягом 1920-х років Знам’янський храм призупинив свою діяльність, після чого в 1937 році була зруйнована знаходиться при ньому шатрова дзвіниця; будівля храму втратило всі куполи, а самий верхній поверх був перероблений під зерносховище. Через деякий час храм перетворився в кочегарку. Таким чином, на 60 років місто Кострома позбувся свого головного архітектурного об’єкта.

У 1993 році було покладено початок становленню Знам’янської церкви, що відбулося в період перебування Галицького і Подільського єпископа Олександра. Саме цей чоловік заснував в Костромі жіночий монастир, освячений в ім’я ікони Богоматері «Знамення». Відкриття монастиря відбулося при працюючій Воскресенської церкви, у відання якої був відданий Знам’янський храм.

У середині 1995 року відбулася розробка проекту по відновленню Знам’янської церкви та її дзвіниці згідно з старовинними зображеннями та кресленнями. Автором проекту став Васильєв Леонід Сергійович – заслужений культурний працівник, а також головний архітектор при Костромської єпархії.

Відновлювальні роботи тривали протягом 6 років, після чого 26 вересня 2001 року була проведена урочиста церемонія освячення Знам’янської церкви. На сьогоднішній день дзвіниця є самим важливим архітектурним об’єктом усього міста Кострома.

Монастир велику увагу приділяє справах благодійності, а також соціального служіння. При ньому діє спеціалізований медичний центр, в якому є очної та стоматологічний кабінети. Своїм головним завданням центр вважає відновлення духовних основ російської медицини.