Богоявленський собор Богоявленського монастиря Авраамиева

Богоявленський собор Богоявленського монастиря Авраамиева

Богоявленський собор Богоявленського Авраамиева монастиря був побудований приблизно в 1080 р. преподобним Авраамием. Спочатку храм був дерев’яним. Кам’яний побудували за часів царювання Івана Грозного. За переказами, цар відвідав монастир і взяв звідси в похід на Казань тростина святого Іоанна Богослова.

Після одержання перемоги, на кошти з царської скарбниці, за наказом Грозного, у 1553 р. побудували і розписали кам’яний собор на честь Богоявлення Господнього. Цар був присутній на освяченні собору і підніс йому в дар кілька ікон корсунського листа (до нашого часу дійшло лише три: Успіння Божої Матері,Спас на убрусе, Одигітрія). Ці ікони стояли за клиросами на стовпах.

Але є й інша версія, за якою цар взяв жезл під час освячення собору, коли Казань була взята. З жезлом цим він ходив на підкорення Астраханського царства. Історія чудотворної тростини відображена в посвяті прибудов собору. Один присвячений прп. Авраамию Ростовському, інший – Іоанну Богослову, третій – покровителя царя Івана Грозного – пророка Іоанна Предтечі, четвертий – Введення в храм Божої Матері. Останній приділ скасували, коли був побудований Відрядний храм в ім’я цього свята. Але від цього храму до наших днів не збереглося жодного сліду.

Богоявленський собор Авраамиева монастиря за своєю ускладненої композиції та окремими архітектурними деталями кілька схожий з собором Василя Блаженного в Москві (побудовані вони були майже одночасно).

Основним зразком інтер’єру, на який орієнтувалися будівельники собору, є ростовський Успенський собор, що відноситься до початку 16 ст. Від нього Богоявленський собор успадкував співвідношення по висоті між апсидами і основним об’ємом, між попружними арками центрального барабана і арками кутових компартиментов, оформлення барабанів карнизами, крестчатую форму стовпів, двох’ярусне розміщення віконних прорізів.

Монастирський собор Богоявлення Господнього містить в себе все краще, що було в російському зодчестві того часу. Головний обсяг собору має кубічну форму і завершений традиційним п’ятиглавієм. Прибудова прп. Авраамія прикрашає стрункий намет, характерний для 16 ст. Вівтар Іоана Предтечі вінчає гірка кокошників, над вівтарем Іоанна Богослова ростовські каменщики в 19 ст., наслідуючи давньоруським зодчим, прибудували дзвіницю. Незважаючи на те, що протягом всього часу існування Богоявленський собор не раз перебудовувався (від колишньої архітектури залишилося мало: були змінені голови, на яких замість шоломів з’явилися лускаті масивні цибулини), він є одним видатних архітектурних пам’яток ростовської школи зодчества періоду 16-17 ст.

У 1736 р. стіни основного обсягу, меж прп. Авраамія, папертей були розписані.

Сьогодні Богоявленський собор перебуває в аварійному стані. Розпис стін папертей практично втрачена (на одній стіні південної паперті залишилися лише фрагменти композицій, які дозволяють зрозуміти тільки сюжети, на західній ж паперті і цього вже неможливо зробити). Зовнішні розписи храму також не дійшли до нашого часу. Живопис приділу прп. Авраамія від атмосферних впливів сильно постраждала. Всередині собору розпис теж вціліла не повністю, але обсяг втрат не так великий. Найбільш серйозно розпис постраждала у верхній частині храму. Також не збереглася і живопис на трьох малих куполах; у північному рукаві хреста частина зводу обрушилася, в замку арки між північною стіною і північно-західним стовпом випала частина цеглин. Інші пошкодження собору – це численні тріщини в кладці й штукатурному шарі, осипи фарбового шару і випади штукатурки. Найбільша їх кількість – на стінах вівтарній частині, апсиди, на західній стіні. Крім того, руйнуються стіни Богоявленського собору. Цегляна кладка підпружних арок і склепінь сильно деформувалася, а в деяких місцями обвалилася. Проведених у 1960-1970 рр. реставраційних робіт виявилося недостатньо. Собору в таких умовах загрожує остаточне руйнування.