Вознесенська церква

Вознесенська церква

Церква Вознесіння Господнього знаходиться в місті Муром, на Московській вулиці, 15. Вона була зведена в 1729 році. Кошти на її будівництво були пожертвувані бургомістром Ст. Смоляніновим, комісаром О. В. Названовым і колишнім піддячим А. Герасимовим.

Вперше храм на цьому місці згадується у 1573-1574 роках. В той час церква була дерев’яною, вона не раз горів і перебудовувався. А муромський краєзнавець Н.Р. Добрынкин з’ясував по єпархіальному списком, що тут колись розташовувався Вознесенський жіночий монастир, але більше ні в яких документах про це не йдеться.

Храм мав у своєму розпорядженні двома приділами: Вознесенським і Входоиерусалимским, влаштованим не багато пізніше в прибудові, прибудованому відразу після споруди основного церковного обсягу. Кам’яницю не опалювалося, тому богослужіння тут проводилися тільки влітку, а для зимових служб поруч була поставлена «тепла» дерев’яна церква на честь Ікони Володимирської Богоматері.

Шатрова дзвіниця є ровесницею храму. У 40-му році XIX століття на ній було десять дзвонів, включаючи величезний дзвін, що важив близько 3200 кілограмів, відлитий у 1830 році на кошти почесних громадян міста Муром Андріана і Петра Мяздриковых.

Церква була дуже красивою, з п’ятьма золотими куполами, просторою трапезної і пристроем, в якому було освячено вівтар в ім’я Сергія Радонезького. Примітно, що Вознесенський храм першим в Муромі освітлювався за допомогою електрики.

У 1922 році церкву закрили і розорили, з неї вилучили велику кількість цінностей, а через 7 років, знищили голову. У будівлі була влаштована школа першого ступеня.

Вознесенська церква стояла на Вознесенської площі, на місці якої в даний час розбитий міський сквер, а про площі нагадує лише назва храму. Раніше тут розташовувалася біржа легкових візників, а неподалік від храму була встановлена поліцейська будка – одна з чотирьох у Муромі.

Історія відродження храму почалася в 1999 році, коли намісник Спасо-Преображенського монастиря провів церемонію освячення одного з його частин. Після цього тут були розпочаті богослужіння.

В даний час Вознесенський храм має 2 частини, приєднаних до фасаду основної будівлі. З півдня влаштовано приділ на честь Входу Господнього в Єрусалим, що відноситься до XVIII століття, а з півночі – боковий вівтар в ім’я преподобного Сергія Радонезького, освячений в 1892 році.

Архітектура церкви Вознесіння Господнього збереглася у первісному вигляді. Вона відноситься до храмів ярославського типу: є 5 розділів, велика трапезна і висока шатрова дзвіниця. З декору храм відрізняється скромністю, але, незважаючи на це, виділяється серед інших міських будівель гармонійністю і витонченістю пропорцій. Фасад храму прикрашений вікнами з наличниками-теремами, карнизом з 3-ехступенчатого поребрика і колонками з вишуканими капітелями на кутах.

Інтер’єр храму декорований кількома стародавніми іконами. Їх срібні оклади інкрустовані дорогоцінними каменями. Ікони Богородиці «Успіння» та «Живоносне джерело» прикрашають срібні хрести, в яких зберігаються частинки нетлінних мощей.

Церковний архів має історичними документами, серед яких благословенна грамота на зведення храму (1729 рік) і грамота на освячення Володимирській дерев’яної церкви, видана в 1771 році Володимирським єпископом Ієроніма.