Спасо-Преображенський собор монастиря Новоспасского

Спасо-Преображенський собор монастиря Новоспасского

Спасо-Преображенський собор був побудований в 1497 році з каменю на місці згорілої дерев’яної церкви. У 1645 році Михайло Романів вирішив на місці сильно зношеного у роки польської інтервенції храму звести новий. Старий собор частково розібрали, звели нові стіни. У 1649 році храм був освячений.

Нинішній храм — чотиристовпний з п’ятьма головами і трьома апсидами – за зовнішнім виглядом нагадує Успенський собор Московського Кремля. Вікна на південній і північній сторонах розташовані в два яруси. На східній (вівтарній) стороні вікна розміщуються в нижньому ярусі, а з західної сторони – у верхньому ярусі. Всі вікна прикрашені колонками кокошників. У 18 столітті нижні вікна були витесані. Із західної та південної сторони храм оточений критою галереєю зі стінами і вікнами.

В інтер’єрі храму, на правому стовпі його північній частині зображені цар Михайло Федорович і його син – цар Олексій Михайлович з малюнком Преображенського собору в лівій руці. Біля цього стовпа колись знаходилося царське місце. На паперті собору збереглися зображення давньогрецьких філософів і поетів. Ці фрески виконані живописцем Зубовим. На входах в галереї – сюжети з Апокаліпсису. Також збереглося зображення родовідного древа російських царів. На ньому можна побачити, як княгиня Ольга зі своїм онуком – князем Володимиром – поливають з посудини корінь цього царського дерева, що закінчується царем Іваном IV і його синами.

Велика частина розписів була втрачена і тільки окремі фрески, що зберігаються нині в колекції Третьяковської галереї та Історичному музеї, можуть розповісти про художні достоїнства стінопису головного храму Новоспасского монастиря.

Подклет собору служив усипальницею роду Романових. Тут похований патріарх Філарет – батько царя Михайла Романова, його мати – Ксенія Романова, брати і сестри, померли в дитинстві.

У 1919 році храм був закритий. Нині храм відновлено і є чинним.