Церква великомученика Пантелеймона Цілителя

Церква святого великомученика Пантелеймона Цілителя розташована в Пушкіні, на території лікарні імені Н.А. Семашко № 38. Храм знаходиться в колишній госпітальної каплиці. Він є наступником церкви, яка була перенесена сюди з Софії.

22 липня 1781 року відбулася закладка храму в знову створеному місті Софії. Храм був побудований між центральною міською площею і дорогий в Павловськ. Храм був освячений в честь Костянтина і Олени. До 1817 році ця церква, яка розміщувалася вже на території скасованого міста, занепала. Ремонт храму виявився важким, а перебудова занадто дорогою. Тому 9 жовтня 1817 року був виданий указ про скасування церкви з перенесенням дзвонів і її начиння в госпітальний храм.

При переселенні жителів колишньої Софії в Царське Село імператор Олександр I розпорядився побудувати одноповерхову дерев’яну богадільню в південно-східній частині міста і лікарні при ній. У цьому будинку повинна була розташуватися і церква. Її будівництво розпочали 21 березня 1809 року. 13 квітня 1817 року в будівлю нової богадільні перевезли хворих і жителів старої богадільні. У травні 1817 року в одному з приміщень лікарні освятили храм Благовіщення Пресвятої Богородиці, в основі якого була похідна церква. Сюди ж перевели і причт Костянтино-Єленинського храму.

2 липня 1846 року за проектом архітектора Н.В. Нікітіна було закладено нове кам’яне приміщення лікарні, Благовіщенську церкву помістили в їдальні богадільні. В стіну майбутнього храму при госпіталі вклали пам’ятні мідні дошки.

Госпіталь був побудований в 1852 році і являв собою двоповерхову кам’яницю з парадним під’їздом, підвалом, сходами, що ведуть у лікарняні палати. Госпіталь був розрахований на 150 ліжок, передбачалося і відділення для породіль. При госпіталі розташовувалася кам’яна одноверха богадільня, розрахована на 40 осіб. Одночасно з завершенням будівництва лікарні, у ньому, за проектом архітектора Н.Е. Єфімова влаштували церкву, яку освятили на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість».

У 1913 році церкву розширили і заклали нижню церкву на честь 1600-річчя Міланського едикту. 8 листопада 1914 року протоієрей Афанасій Бєляєв в присутності Олександри Федорівни, грецької королеви і великих княжен Анастасії, Марії, Тетяни і Ольги освятив печерну церкву госпіталю в честь царів Костянтина і Олени.

У 1930 році церква «Всіх скорботних Радість» закрили. Частина одягу та ікон передали в Катерининський собор, а частина — в контору антикваріату.

Головною святинею цій церкві була ікона Божої Матері «Всіх скорботних Радість», яка привертала до себе багатьох хворих. Кожен рік 5 липня (за старим стилем) ікону брали для проведення загальноміського хресного ходу. Крім цього образ возили по місту і його околицях і здійснювали молебні. Після закриття храму ікону передали в Катерининський собор.

В середині 19 століття у дворі госпіталю була побудована каплиця. У ній встановили іконостас з похідної церкви імператриці Катерини I. Раніше в каплиці стояв престол похідної церкви, який 1872 році був перенесений в Царскосельскую гімназійну церква. Каплицю використовували як покойницкую, в ній здійснювали обряд відспівування померлих. У 1907-1908 роках будівля частково перебудували і розширили за проектом А. С. Данини. Деякий час в приміщенні каплиці знаходилося тіло протоієрея Іоанна Кочурова.

Каплицю закрили в 1929 році. Аж до 1999 року вона використовувалася як міський морг. У 2000 році каплицю повернули Російської Православної Церкви, і в ній почалися реставраційні роботи. У 2001 році її освятили як церкву на честь святого великомученика Пантелеймона. Взимку 2002 року на куполі церкви встановили хрест. Будівля церкви має один купол, кам’яний, стіни пофарбовані в жовтий колір. На апсиді розташована ікона святого Пантелеймона, виконана з мозаїки.