Музей-садиба В. Е. Рєпіна «Пенати»

Музей-садиба В. Е. Рєпіна «Пенати»

«Пенати» – музей-садиба В. Е. Рєпіна, є на Карельському перешийку єдиним художнім музеєм. Відомий російський художник останні 30 років життя провів неподалік від Петербурга, в селищі під назвою Куоккала. У 1930 р., доживши до 86 років, він тут помер і похований в обраному їм місці парку.

Ілля Юхимович переїхав сюди в 1903 р. І протягом наступних десяти років у садибі велися будівельні роботи згідно з проектом художника, під його чуйним наглядом, а іноді з його участю. В архітектурному вирішенні садиби вдало поєдналися елементи північного модерну і давньоруського зодчества.

У «Пенатах» Рєпіним було створено безліч великих історичних полотен, картин на теми сучасного життя. Величезний інтерес представляє його євангельський цикл і численні портрети.

Першими гостями «Пенатів» стали М. Гіркий, Ст. Стасов, М. Андрєєва, В. Гінцбург. Спогади про відвідини садиби великого художника залишили В. Бунін, А. Купрін, Л. Андрєєв, Ю. Анненков, В. Розанов та багато інших. Недалеко від будинку Рєпіна, в селищі Олліла, розташовувався будинок Чуковського, з яким художник дуже дружив. Не раз Корній Іванович відвідував його зі своїми друзями: Д. Бурлюком, Ст. Маяковським, Сашею Чорним, Ст. Хлєбниковим, В. Пуні. Рєпін дружив і з науковцями. Не раз в гостях у художника Ст. Бехтерев, М. Морозов, В. Павлов, В. Тарханов. Приїжджали в «Пенати» і відомі зарубіжні критики: У. Оггети, К. Брітон, Д. Рош. Багато хто були його моделями.

Дружина художника, Н.Б. Нордман, заповідала «Пенати» Рєпіну в довічне володіння, а після смерті художника – у власність Академії мистецтв для організації музею.

Мрія влаштувати музей Рєпіна у «Пенатах» здійснилася, але реалізувати її було непросто. Перешкодили революційні події. У квітні 1918 р. кордон з Фінляндією була закрита, оскільки входило до складу Росії Велике князівство Фінляндське отримало самостійність. Рєпін таким чином опинився за межами країни і не міг в’їжджати в Росію.

У 1922 р. з Петрограда до нього приїхала дочка, яка оселилася разом з батьком у «Пенатах». Допомагала йому в господарстві та проведенні виставок. Покази робіт Рєпіна проходили у Фінляндії, Чехословаччині, Америці, Швеції. Вони організовувалися при посередництві В. Ф. Леві, що підтримувало художника, який після націоналізації грошей у банках опинився без засобів до існування.

29 вересня 1930 р. В. Е. Рєпін помер. Після смерті батька господинею «Пенатів» стала його дочка, Віра, яка зберегла майстерні Рєпіна в тому вигляді, якою вона була при художника, і показувала її всім бажаючим.

Після територіального конфлікту між Фінляндією і Радянським Союзом в 1939 р. фінський уряд запропонував місцевим мешканцям переїхати вглиб країни. Дочка художника переїхала в Гельсінкі. Після закінчення військових дій Карельський перешийок перейшов СРСР, і будинок художника зі збереженими в ньому речами і документами виявився порожнім. Тоді було вирішено створити у «Пенатах» музей. У 1944 р. садиба опинилася в самому центрі бойових дій. Споруди в рєпінських «Пенатах» були зруйновані. У 1949 р. селище Куоккала перейменували в Репіно. Почалися відновлювальні роботи, які велися Академією мистецтв.

Сьогодні будинок-музей має статус філії Академії. Крім будинку В. Е. Рєпіна були відновлені дві альтанки: вежа «Шехерезада» і «Храм Озіріса і Ізіди», ворота, артезіанський колодязь «Посейдон». На могилі художника встановили пам’ятник роботи скульптора М. Андрєєва. У 1994 р., в честь 150-річного ювілею з дня народження Рєпіна, бюст був замінений на хрест згідно з первісним виглядом могили.

Музей був відкритий 24 червня 1962 р. Основна експозиція – це меморіальні кімнати. У кабінеті уздовж стін розташовані полиці з книгами. На них – скульптурні зображення Ст. Стасова, Л. Толстого, Ст. Сурікова, А. Рубінштейна, А. Коні, Д. Менделєєва, виконані І. Я. Гинцбургом.

У вітальні – картини учнів, вчителів, друзів Рєпіна. З вітальні можна потрапити на світлу восьмигранну веранду. Її ще називали «кіоск» і дуже любили тут пити чай, влаштовувати концерти, читання. Тут художник написав багато портретів. В їдальні – роботи самого Рєпіна: портрет дочок, портрет Нордман, портрет Р. Р. Ге та інших.

Майстерня була побудована в 1906 р. за задумом художника. Вона займає весь другий поверх. У центрі на великому мольберті – останній автопортрет художника, на якому йому 76 років. У цій майстерні були написані картини: «Який простір», «Голгофа», «Гопак». Над кабінетом, поруч з майстернею розташована відкрита веранда «Аероплан». Тут Рєпін спав, влаштувавшись на дерев’яному тапчані, а взимку – в спальному мішку.

Музей-садиба «Пенати» є унікальним пам’ятником, який популярний як у Росії, так і за кордоном.