Гнів

Гнів

Місто Гнів, який раніше носив ім’я Меве, був заснований в XIII столітті і деякий час перебував під владою Поморського князя. В 1276 році місцевий правитель круто змінив історію і самого містечка, і всього краю, передавши цей населений пункт тевтонським лицарям. Хрестоносці зраділи і стали будувати тут потужне укріплення, яке було першим сильним опорним пунктом на лівому березі річки Вісли. На початку XIV століття будівництво підійшло до фінальної стадії, тому в замок переїхало управління ордена в особі командора. Завдяки такому сусідству, місто процвітало. Сюди приїжджали торгові каравани по суші і по воді, тут з’являлися багаті садиби, пивоварні, стайні. Замок підтримувався в пристойному стані і в часи польського панування. Тут до 1772 року розташовувалося міське управління.

Спочатку містом Гнів правили Радзивілли, потім Острозьких і Любомирських. Деякий час тут господарював сам польський правитель Ян III Собеський. В кінці XVIII століття Гнів опинився в складі Прусського королівства. Нова влада поставила собі за мету знищити замки тевтонців на отриманих землях. Більшість фортець просто зносили, частина перебудовували. Місцевому замку пощастило: його спробували переробити під солдатські квартири, а коли це не вдалося, перетворили на простий комору.

Зараз в прекрасно зберігся замку працює філія Археологічного музею Гданська. У Гніві також можна оглянути Марисенский палац, зведений у 1679 році за наказом Яна III Собеського для його дружини Марії Казимири. В даний час він перетворений в готель. Також романтично налаштованим мандрівникам сподобається прогулянка по Старому місту, в якому збереглася середньовічна планування. Серце історичних кварталів – це колишня ринкова площа, яка зараз називається Грюнвальдській. На ній стоїть готична ратуша XIII-XIV століття, яка досі виконує свою функцію, служачи офісом місцевого міського управління. Головний костел міста освячений іменем святого Миколая. Він височить на тієї ж площі, що і Ратуша.