Городище Пиотровка

Городище Пиотровка

В околицях міста Радом є археологічний парк під назвою «Городище Пиотровка». Це розкопки укріпленого селища, який розташовувався на пагорбі висотою 135 метрів десять століть тому. Він був збудований для охорони броду через річку Млечная, але поступово перетворився на стратегічно важливу фортецю. Радом в ті часи був селищем, зведеним місцевим князем для захисту країни від нападу ворогів зі сходу і північного сходу. Серед ворогів, які хотіли поживитися ласим шматочком — місцевими землями, можна назвати литовців і татар.

Компактний оригінальний замок було згодом розширено. В XI столітті перед нами постає град площею 1,4 га, оточений глибоким ровом, заповненим водою з джерел. Його краї були укріплені ящиками з глиною. Ще одна лінія укріплень складалася з земляного насипу заввишки 8-9 метрів. Для посилення цього вала його вимостили камінням. До городища вела дорога, прокладена через болота і вимощена дубовими стовбурами.

Археологічні дослідження, проведені в 50-70-х роках минулого століття, показали, що люди прийшли в долину річки Млечной ще в часи палеоліту, тобто 12-8 тис. років до н. е. Городище Пиотровка проіснувало до XII століття. На пагорбі, де воно розташовувалося, були знайдені предмети, що відносяться до культури шнурової кераміки. До появи граду тут було поселення праслов’ян. Потім був період панування римлян і епоха міграції народів. В цей час тутешні місця пустували. Лише в період раннього середньовіччя в VI столітті н.е. тут з’явилися слов’янські племена, які заснували поселення.

В часи появи городища його оточували густі ліси. Зараз тут немає навіть натяку на лісові масиви. Навколо Пиотровки, яку часто називають колискою Радома, розташовані болотисті луки.

Назва Пиотровка пояснюється наявністю на території граду костелу святого Петра. Цей дерев’яний храм був зруйнований на початку XIX століття. В даний час в центрі пагорба височить хрест, який повинен нагадувати місцевим жителям про колись існуючий тут цвинтар. Воно було засноване на руїнах городища в XVIII-XIX століттях.