Треблінка

Треблінка

Треблінка – два німецьких концентраційних трудових таборів, які існували з 1941 по 1943 року в лісах уздовж ріки Буг неподалік від села Понятово в 80 км на північний схід від Варшави. Табір був поділений на табору Треблінка-1, де був розташований трудовий табір, і Треблінка-2.

У таборі керівні посади займали німецькі майори, в охороні були зайняті українці, а фізичні роботи лежали на поляків і євреїв. За різними оцінками, у період з 22 липня 1942 по жовтень 1943 року в Треблінці було вбито до 810 тисяч чоловік, серед яких були не тільки євреї, але й цигани.

Трудовий табір був відкритий влітку 1941 року, після нападу Німеччини на Радянський Союз. Табір займав територію в 17 га, оточену колючим дротом і подвійним парканом заввишки 3 метри, по периметру якого були сторожові вежі. Перші газові камери були побудовані за подобою камер в Собіборі. Восени 1942 року в Треблінці з’явилися нові газові камери, загальна чисельність яких була розрахована на одночасне знищення людей з 20 залізничних вагонів. В’язні до останнього вірили, що їх привезли в трудовий табір, деякі навіть прибули сюди в пасажирських поїздах по заздалегідь купленим квиткам. Самі камери були схожі на великі душові, що дозволяло уникати паніки і опору. До весни 1943 року тіла вбитих закопувалися в загальних могилах, а після будівництва печей стали спалюватися. Майно та цінні речі в’язнів: одяг, хутра, ювелірні вироби – все перевозилося в Німеччину на вантажівках.

На початку серпня 1943 року в таборі відбулося повстання в’язнів. Близько 600 в’язнів втекли, кілька охоронців були вбиті. Через рік після повстання Треблінка припинила свою діяльність.

В травні 1964 року у Треблінці було відкрито меморіал, на церемонії були присутні більше 30 тисяч чоловік, включаючи колишніх ув’язнених. Пам’ятник складається з 17 тисяч каменів. Число обрано невипадково: рівно стільки людей було вбито в газових камерах за один день.

Нині меморіал відноситься до Музею боротьби і мучеництва в Треблінці.