Домініканський монастир

Домініканський монастир

Домініканський монастир баварського міста Айхштета був заснований в 1271 році сестрою герцога Людвіга II Баварського Суворого. Будівництво в чому спонсорувалося німецькими єпископами. Дохід, одержуваний при продажу індульгенцій, йшов саме на будівництво монастиря.

У 1366 році тут сталася пожежа, пошкодив будівлю. Проте все вдалося відновити. У XV столітті святими покровителями монастиря стали апостоли Петро і Павло. Монастир в Айхштете був одним з найбільших домініканських монастирів у цьому регіоні, і його період розквіту тривав аж до XVI століття. Але вже в 1589 році почалася криза, багато в чому спровокований Реформацією, і в монастирі залишилось тільки два-три монаха. З’явилися і фінансові труднощі, які були вирішені продажем рідкісних книг їх монастирської бібліотеки. Потім почалася Тридцятилітня війна, вже по закінченні якої почалися відновлювальні роботи, не прекращавшиеся і до кінця XVIII століття. У 1644 році була зведена пивоварня, в 1661-1662 роках були побудовані заново північне і західне крило монастиря.

Головний собор, освячений на честь святого мученика Петра Римського, був закінчений у 1279 році, він виконаний в готичному стилі. Церква являє собою витягнуте споруда з плоским дахом, тільки над хорами був склепінчаста стеля. Внутрішнє оздоблення церкви, за винятком головного вівтаря 1386 року, не збереглося. У 1714-1723 роках храм був перебудований заново в бароковому стилі, тоді ж розписаний стеля церкви. Статуя Діви Марії на порталі головного фасаду собору датується 1688 роком. У 1716 році був облаштований церковний склеп.

Клуатр монастиря датується XIV століттям, на початку XVII століття в ньому була добудована аркада в бароковому стилі.

Практично з самого свого заснування в монастирі функціонувала школа богослов’я, де проходили восьмирічне навчання послушники. Монастирська бібліотека була однією з найбільших і налічувала до 100 тисяч томів. Після секуляризації 1806 року будівля монастиря використане як навчальний заклад. З 1966 року і по сьогоднішній день тут розміщується вища музична школа-гімназія.

У 1822 році головний храм було наново освячено та функціонував у якості каплиці при різних училищах, які розміщувалися в колишньому монастирі. Однак у 1918 році в східному крилі спалахнула страшна пожежа, сильно пошкодив церкву, на яку потім обрушився її шпиль. Будівля пролежало в руїнах до 1975 року, потім воно було розділене на дві частини: в одній розміщується актовий зал гімназії, а в іншій – капела при ній.