Монастир Шаолінь

Монастир Шаолінь

Навпроти гори Вуру, в оточенні гір та зелених лісів знаходиться відомий Шаолінь, що став національним символом Китаю завдяки зародженню в стінах храму популярного бойового мистецтва. Назва пам’ятки походить від слова «шао», що в перекладі з китайської мови означає «гора» і «лінь» – ліс.

Будівництво Шаолінь почалося в далекому 495 році в період правління династії Північна Вей, проте храм не був настільки примітний до теп пір, поки сюди не приїхав індійський монах Бодхідхарма, який став основоположником течії Чань.

Протягом багатьох сторіч Шаолінь неодноразово реконструювався і зараз являє собою унікальне поєднання різних архітектурних стилів. Це одна з причин, по якій храм був внесений до списку культурної спадщини Китаю і охороняється організацією ЮНЕСКО.

При вході в храм знаходяться ворота Шаньмэнь, зроблені в 1735 році. Кожна з кам’яних арок споруди оздоблена різноманітними малюнками, які втілювали в собі хвалу буддизму. У верхній частині воріт можна побачити найдавнішу табличку з назвою храму та друк. При цьому ієрогліфи були накреслені самим імператором Кансі.

Найбільш значущими для буддистів зали, що знаходяться на території Шаоліня, – Зал Небесних Королів, Зал Махавіра, Зал Лисюй, а також Зал Тисячі Будд. Внутрішній декор цих приміщень просочений істинним духом історії буддизму.

Туристів храм привертає, насамперед, своїми старовинними фресками і розписами, стелами, скульптурами Будди, лісом з веж і мальовничими пейзажами.