Пекінський храм Конфуція

Пекінський храм Конфуція

Пекінський храм Конфуція був створений в 1306 році, однак комплекс не раз був відремонтований і перебудований. Незважаючи на всі проведені реконструкції, більша частина споруд в храмовому комплексі, залишилася без змін, у первісному вигляді. Площа території храму – майже 50 000 кв. метрів. За величиною храм Конфуція знаходиться на другому місці серед всіх храмів Пекіна. Найбільший храм знаходиться в місті Цюйфу, у провінції Шаньдунь.

Одна з головних храмових будівель – це павільйон Вченості. Будинок з усіх сторін оточене кипарисами, а дах вистелена черепицею жовтого кольору. Біля входу розташовано безліч кам’яних барабанів, з написаними на них віршами. Стіни будівлі Вченості суцільно покриті ієрогліфами, які спираються на черепашачі спини. Написи розповідають про кращих учнів великого Конфуція, про заслуги правителів, а також просто передають мудрі вислови. У цьому павільйоні 2 рази в рік спадкоємці трону Дракона підносили дари і жертви вчителю.

Храм Конфуція можна поділити на дві частини. Першу частину займає внутрішній дворик, площею 30000 кв. метрів. Інше місце належить Державній Академії, яку також називають Імператорською Академією та Академією Мудрих. Таку кількість назв пов’язано з тим, що установа багаторазово переименовывалось і змінювало статус. Свого часу цей заклад було вищим і найпрестижнішим у Китайській імперії. Спочатку академія була просто школою, потім переросла в центр навчання, а в період правління імператорської династії Тан стала академією «Гоцзыцзян». Потім, після того, як до влади прийшла імператорська династія Юань, академію знову перейменували і вона стала називатися «Зосередження мудрих».

Навчання в цьому закладі було дуже престижно, відкривало перспективи для молоді, в тому числі і на службі у держави. Тому учні стікалися в Імператорську академію зі всього Китаю. Час навчання обмежувалося трьома роками, потім була практика протягом одного року, а потім слідував іспит. При позитивній здачі учні академії отримували чини і місця на службі. Згідно з історичними документами, кар’єру в Академії будували і корейці, і росіяни, і таїландці. У 1900 році Імператорська академія припинила свою діяльність.