Церква Відвідування

Церква Відвідування

Католицька церква Відвідування в єрусалимському передмісті Ейн-Карем названа на честь одного з найкрасивіших євангельських епізодів – відвідини Марією Єлизавети.

Ангел, який сповістив Марії про те, що Вона зачне Месію, розповів і про Її родички Єлизавети, «називаній неплідною», а тепер носить сина. Як пише євангеліст Лука, Діва відразу поспішила «в гірську околицю, в місто Юдин» – туди, де жили Єлисавета і її чоловік, священнослужитель Захарія. Напевно Марія хотіла не тільки поділитися неймовірною новиною, але і допомогти літній жінці. Єлисавета до цього часу вже шостий місяць таїлася від людей, уникаючи, мабуть, марнослів’я.

Зустріч двох вагітних пройшла дивно. Юна Марія привітала Єлисавету – можна уявити, що Вона зробила це з належною повагою. Однак старша жінка віддала Їй великі почесті. Святий Дух допоміг Єлисавету зрозуміти, Кого вона бачить перед собою: «Благословенна Ти між жонами, і благословенний плід утроби Твоєї! І звідки це мені, що прийшла Мати Господа мого до мене? Бо коли голос привіту Твого забринів, кинулась дитина радісно в утробі моїй» (Лк 1:42-44). Взыгравшим немовлям був майбутній Іоанн Хреститель.

Три місяці Марія жила в «давидовому місті». Це і був теперішній Ейн-Карем. Вважається, що місце, де стояв дім Захарія, знайшли під час розкопок, які в IV столітті проводила в Єрусалимі свята Рівноапостольна Олена, мати імператора Костянтина. Можливо, вона і збудувала першу церкву там, де відбулася зустріч Марії та Єлизавети. Пізніше на руїнах хрестоносці звели великий двоповерховий храм. Він прийшов в запустіння при мусульман, коли хрестоносців вигнали зі Святої Землі.

В 1679 році будівлю купив Орден францисканців. Реконструкцію на нижньому рівні храму почали тільки в 1862 році. А в 1955 закінчилося остаточне відновлення церкви. Ним керував італійський монах-францисканець і «архітектор Святої Землі» Антоніо Барлуччи, побудував і реконструировавший тут безліч будівель.

Барлуччи прикрасив верхній храм розписним стелею в тосканському стилі і фресками, присвячених Діві Марії. Фрески в нижньому храмі зображують сцени з Нового Завіту, в тому числі побиття немовлят. Йосип з Марією, рятуючи маленького Ісуса, бігли тоді в Єгипет, а сім’я Захарії залишилася вдома. Апокрифи свідчать, що Єлисавета із сином сховалися від солдатів Ірода в скелі за каменем. Камінь, який зберігається в церкві Відвідування, традиція вважає тим самим. Тут же можна побачити колодязь, з якого, за переказами, пили Захарія, Єлисавета і Іоанн.

Мозаїка на фасаді показує Марію, поспішаючу до Єлизавети. Недалеко від входу – скульптурна група, що зображає їх зустріч. А на стіні – таблички з перекладами сорок дві мови світу, включаючи в’єтнамський і суахілі, тексту «Магніфікат» (Magnificat anima mea Dominum). Це славослів’я Діви Марії, що Вона промовила, коли Єлисавета визнала в Ній Божу Матір: «Величає душа Моя Господа, і радіє Мій дух у Бозі, Спасі Моїм…» (Лк 1:46-47).