Горненський монастир

Горненський монастир

Горненський православний жіночий монастир розташований в районі Ейн-Карем на південно-заході Єрусалиму. Обитель, якою відає Російська духовна місія, – маленький куточок Росії у Святій Землі.

З давніх часів тут лежала деревня, оточена садами: Ейн-Карем по-арабськи означає «джерело у винограднику». Християнська традиція вважає, що саме сюди до своєї родички Єлизавети прийшла з Назарету юна Діва Марія. Євангеліст Лука описав вражаючу сцену цієї зустрічі. Єлисавета, вагітна майбутнім Іоанном Хрестителем, побачивши Марію, вже носить під серцем Христа, радісно вигукує: «І звідки це мені, що прийшла Мати Господа мого до мене?» (Лк 1:43).

У 1869 році начальник Руської духовної місії архімандрит Антонін супроводжував в околицях Єрусалиму члена Державної Ради Росії Петра Мельникова. Подвижник розповів гостю про свій задум – купити в Ейн-Кареме для Росії ділянку святої землі, по якій дві тисячі років тому ступала Богородиця. Мельников загорівся ідеєю і організував комітет зі збору коштів. Великі пожертви зробили промисловець Микола Путілов, торговці брати Елисеевы, вносили свою лепту прості російські паломники. Після довгих торгів з драгоманом (перекладачем) французького посольства Хана Джельядом, якому належав ділянку, оливкова плантація на схилі гори була куплена. Отець Антонін згідно з текстом Писання назвав її «Вишній град Иудов», або Горішнє.

Тут була створена жіноча чернеча громада. На мальовничому схилі виросла невелика кам’яна церква Казанської ікони Божої Матері. В обителі встановили суворий порядок появи нових насельниць: кожна з них, отримуючи земельний наділ, брала на себе зобов’язання збудувати тут собі за свій рахунок будинок з господарськими будівлями, розбити навколо сад, висадити кипариси і мигдаль. Дуже скоро обитель перетворилася на квітучий оазис.

У 1911 році тут почалося будівництво великого собору, але Перша світова війна зруйнувала всі плани. Палестина тоді входила до складу Оттоманської Порти, і її влада навіть вигнали насельниць з Небесного – ті змушені були на деякий час поїхати в Єгипет, в Олександрію. У 1948 році, після утворення Ізраїлю, монастир був переданий Московському Патріархату. Будівництво храму відновилося в 2003 році, через чотири роки воно було завершено. У 2012 році собор Всіх святих, в землі Російської просіяли, урочисто освятив патріарх Московський Кирило.

У центрі Ейн-Карем зберігся джерело, з якого, як вважається, брала воду Пресвята Богородиця. Звідси дорога веде в Небесному. Обитель виглядає незвично, але надзвичайно мальовничо: тут немає корпусів з келіями, по схилу розкидані потопають у зелені маленькі будиночки насельниць.

Біля входу в церкву Казанської ікони Божої Матері можна побачити чудовий квітковий килим, влаштований сестрами. Праворуч від входу – камінь, біля якого, за переказами, проповідував Іоанн Предтеча. На кордоні з сусідньою католицькою церквою Відвідування знаходиться печерний храм на честь святого Іоанна Хрестителя, освячений в 1987 році.