Парк Чарльза Клора

Парк Чарльза Клора

Парк Чарльза Клора не надто схожий на звичний російському туристові парк. Відкрита територія між сучасними будівлями і Середземним морем не засаджена деревами, лише подекуди зустрічаються пальми та кущі. Головна ідея – вільний простір з видом на море.

Названо парк на честь заснував його англійського фінансиста і філантропа єврейського походження Чарльза Клора. У 1948 році, під час Війни за незалежність, цей район піддавався обстрілу. Більшість будинків були зруйновані або пошкоджені. У 1960-х роках влада Тель-Авіва вирішили переселити жителів і знести нетрів, а біля самого берега розбити парк.

Для роботи над парком закликали відомого ізраїльського поета і ландшафтного архітектора Омера Гилеля. Він зіткнувся з деякими труднощами: грунт на довгій і вузькій смузі вздовж моря не дозволяла садити дерева. У цих обставинах народилася концепція парку – ніяких обмежень, тільки свобода, вітер і солоні бризки. Більша частина території вкрита зеленими газонами і типовими пляжними чагарниками, такими, як середземноморська лобода або примула вечірня. З східної сторони ростуть нечисленні пальми і тамариски.

У 2009 році була закінчена дворічна реконструкція парку. Зараз тут розташовується дитячий майданчик з гойдалками та спорудами для лазіння, а також з навісами для створення тіні. На відкритому просторі під палючим сонцем буває дуже жарко, але є «мокра зона» з фонтанчиками, де з задоволенням освежаются і діти, і дорослі. Передбачені також тренажери, майданчики для барбекю і дерев’яна палуба для занять йогою.

Парк прикрашений кількома скульптурами, серед яких яскраво виділяються дві. Виконана з дерева, каменю і металу скульптура «Арфа, море і вітерець» ізраїльського художника Ілана Авербуха схожа одночасно і на арфу, і на скелет динозавра, і на розбите серце. Другий твір роботи відомої ізраїльської художниці Ілани Гур також нагадує про морському вітрі – створена в надзвичайно експресивній манері скульптура називається «Жінка проти вітру».

Неподалік від «Жінки» знаходиться невеликий музей Эцель (єврейської підпільної організації Іргун, що діяла в Палестині між 1931 і 1948 роками). Будівля музею вписано в руїни будинку початку XX століття.

Місцеві жителі і туристи гуляють в парку Чарльза Клора допізна – влаштовують пікніки, запускають повітряних зміїв, вигулюють собак, катаються на велосипеді по набережній, що відокремлює парк від моря, або просто сидять на лавках з видом на водну гладь. Втім, на море тут можна дивитися скрізь – воно видно з будь-якої точки парку. Тим, хто не додумався взяти з собою на прогулянку бутерброди, зазвичай радять перекусити на пляжі в модному (і недешевому) рибному ресторані «Манта Рей». Вечорами в парк часто приїжджають молодята, щоб влаштувати фотосесію на тлі заходу.