Кафедральний собор Павії

Кафедральний собор Павії

Кафедральний собор – найбільша церква ломбардського міста Павія. Її будівництво було розпочато в 15-му столітті на місці двох романських соборів (Санто Стефано і Санта Марія дель Пополо) і досі вважається незавершеним. Всередині зберігаються мощі святого Сіра, першого єпископа Павії, а поруч колись стояла вежа Торре Чивика, яка звалилася в 1989-му році.

Будівництво собору почалося в 1488 році за проектом архітектора Кристофоро Роккі, якого незабаром змінили Джованні Антоніо Амадео і Джан Джакомо Дольчебуоно. Оригінальний проект з центральним нефом та двома боковими вівтарями, обрамленими напівкруглими нішами, і величезним куполом був виконаний під впливом ідей Браманте, а на створення деяких деталей авторів надихнув собор Святого Петра в Римі. Також відомо, що свою лепту у створення проекту собору, вніс великий Леонардо да Вінчі.

В 1521 році учні Леонардо завершили роботу над вівтарною частиною собору. У 17-му столітті був дороблений пресвітерій, але тільки в наступному столітті був зведений тамбур купола, а сам купол і фасад були зроблені в 19-му столітті. Купол, спроектований Карло Мачакини, був дороблений в 1885-му році, але в тому ж році частково обрушився. У 1930-му році продовжилося зведення трансепта собору (за оригінальним проектом, але з використанням залізобетонних конструкцій).

Всередині кафедральний собор Павії виконаний у формі грецького хреста – це одне з найбільших будівель центральної частини Північної Італії. Восьмикутний купол здіймається до неба на висоту 97 метрів і важить близько 20 тисяч тонн. Він є четвертим за величиною в Італії після куполів собору Святого Петра в Римі, Пантеону і кафедрального собору Флоренції.