Сескло

Сескло

Сескло – один з найважливіших археологічних пам’яток на території сучасної Греції, а також одне з найстаріших з нині відомих неолітичних поселень Європи. Рештки давнього поселення розташовані на пагорбі Кастраки поруч з невеликим селом Сескло (Фессалія), від якого, власне, і походить назва, як самого поселення, так і неолітичних культур, що набули згодом поширення по всій Фессалії.

Багатошарове доісторичні поселення було виявлено наприкінці XIX століття групою археологів на чолі з Христосом Тсунтасом. Результати археологічних розкопок дозволили встановити, що ця місцевість була заселена, починаючи з раннього періоду неоліту і до епохи середньої бронзи. Перші поселенці прибули в Сескло у першій половині 7-го тис. до н. е. в період так званого докерамічного неоліту і їх основними заняттями були сільське господарство та тваринництво. Визначити чіткі межі першого поселення неможливо, однак можна з упевненістю говорити, що воно було досить великим і для нього характерні маленькі одно — і двокімнатні будинки, зведені з дерева або цегли, виготовленого з суміші піску, мулу, глини, соломи і води. Більш пізнє поселення відрізняється різноманітністю типів будівель та використаних при їх будівництві матеріалів. З часом з’являються дворівневі будинку і перші вироби з кераміки.

Пік розквіту Сескло припав на 5800-5400 до н. е. Площа поселення займав вже не тільки пагорб Кастраки, але і його околиці і нараховує від 500 до 800 житлових будинків у цей період становила близько 100 тис. м2. Всі будинки мали кам’яний фундамент, стіни з цегли та дерев’яні дахи. В кожному домі був вогнище, і існувало чітке розмежування приміщень на житлові, для приготування їжі та складські. Кераміка цього періоду відрізняється різноманітною розписом, а при її виготовленні використовуються поліпшені методи випалу. В кінці 5-го тис. до н.е. поселення було знищено в результаті пожежі, нове ж на вершині пагорба утворилося лише через 500 років існувало аж до середини бронзового століття.