Набережна Круазет

Набережна Круазет

Набережна Круазет – всесвітньо відомий бульвар в Каннах, що тягнеться уздовж лінії моря. Трикілометровий променад, що з’єднує старий і новий порти, прославився завдяки Палацу фестивалів і конгресів, в якому проходять Каннські кінофестивалі, і тепер Круазет – не просто популярна вулиця міста, а символ розкоші та успіху. На ній знаходяться найдорожчі бутики, ресторани і клуби.

Колись тут лежала проста прибережна дорога під назвою «Шлях малого хреста» – прочани йшли за нею, щоб потім вирушити на острів Сент-Оноре, в Лерінскій монастир. Провансальское слово crouseto означає «невеликий хрест». Назва дороги нагадувало про легендарну подію каннського середньовіччя – спорудженні хреста в боротьбі проти сарацинів-мусульман.

У 1635 році почалася франко-іспанська війна і битви, що розгорнулися в бухті, знищили дорогу. До початку XIX століття від неї не залишилося і слідів, все було покрито дюнами.

Однак у середині століття невелика село Канни стала модним місцем відпочинку для заможних англійців після того, як лорд Брум випадково «відкрив» цю чарівну бухту. Сюди потягнулися і російські аристократи. Багатим відпочиваючим не вистачало променаду, де можна було б прогулюватися, розкланюватися і розглядати інших людей. Міська влада зрозуміли, що управляють тепер не селом, а морським курортом, і йому потрібна гідна набережна. Її побудували в шістдесятих роках XIX століття, спочатку вона називалася бульваром Імператриці.

Променад відразу став центром тяжіння всіх відпочиваючих і зробив Канни ще модніше. У 1888 році Гі де Мопассан писав: «Титули, титули, одні титули! Ті, хто любить титули, розкошують тут. Не встиг я ступити на набережну Круазет, як мені зустрілися три високості один за іншим…» («На воді», переклад Бориса Горнунга).

Набережна Круазет не може похвастати величезним кількістю старовинних архітектурних пам’яток (хоча на знамениті готелі «Карлтон», «Мажестік», «Мартінес» всі звертають увагу), але їй це ні до чого. Треба просто йти між рядами сосен і пальм, вдихати морське повітря і дивитися по сторонам. Колись тут програвали в казино стану індійські магараджі, арабські еміри і європейські князі, співали Моріс Шевальє і Едіт Піаф, ловили перші промені слави Ален Делон і Бріджит Бардо…

Для відпочинку на променаді стоять сині крісла, майже такі ж, як на Англійській набережній в Ніцці. У них зручно милуватися морем і панорамою Эстерельских гір і Леринских островів. Дві набережні – Англійська і Круазет – трохи схожі, але відмінності, звичайно, є. Мабуть, тут, в Каннах, набагато більше дуже дорогих машин. Крім того, пляж, що лежить трохи нижче набережній, – піщаний, це велика рідкість на Лазурному березі. У Ніцці такого немає.