Музей азійських мистецтв

Музей азійських мистецтв

Музей азійських мистецтв в Ніцці невеликий, тутешня колекція досить скромна. Але відвідати його цікаво вже хоча б тому, що будівля музею в парку Фені звів знаменитий японський архітектор Кендзо Тангэ.

Ідею відкрити музей азіатського мистецтва висловив у свій час мер міста Жак Медсен – людина, вписав в історію Ніцци яскраві і часом суперечливі сторінки. Як би те ні було, городяни обирали його мером п’ять разів. У дев’яності роки під враженням від творчості французького скульптора П’єра-Ів Тремуа, багато выставлявшегося в Японії, мер вирішив створити в Ніцці музей, присвячений мистецтву Китаю, Японії, Індії, Камбоджі. Людина сильний, незалежний, імпульсивний, він запросив для проектування музею великого Кендзо Тангэ.

Тангэ створив на березі штучного озера в парку Фені зовсім незвичайне, легке і світле приміщення, яке саме по собі є твором східного мистецтва. Архітектор використовував дві основні геометричні форми, що мають сакральне значення в японській традиції: квадрат (символ землі) і коло (символ неба). Чотири куба з білого мармуру оточують таку ж беломраморную ротонду, увінчану скляною пірамідою. Кожен з кубів містить зали, присвячені мистецтву однієї країни.

Відкрився музей в 1998 році. Сьогодні тут представлено близько двохсот експонатів, що мають незаперечну історичну цінність: парна статуя позолочених білохвостих оленів XVII-XVIII століття з Центрального Тибету (вони символізують першу проповідь Будди), лакована фігура медитує Аміда Нера (Японія, епоха Едо, XVIII століття), дивовижна похоронна статуетка уклінну жінки (Китай, епоха Хань, III століття). Гарні японський дерев’яний лакований посудина для приготування чаю (кінець XV – початок XVI століття), японська ж керамічна кінь VI століття, індійська тканина XVIII століття з ручним розписом, що зображає юного бога Крішну.

В музеї можна познайомитися не тільки зі статичними експонатами: у спеціальному павільйоні регулярно організовується класична японська чайна церемонія, проходять презентації китайських чайних традицій. Всі пояснення даються, однак, на французькою мовою.